Сержіу Консейсан

Сержіу почав грати в футбол з 12 років за молодіжний футбольний клуб «Академіка» з рідного міста, після чого потрапив в академію «Порту». Свою професійну кар'єру Сержіу почав в клубах другого дивізіону: «Пенафіел» і «Леса», а у вищому дивізіоні країни дебютував з клубом «Фелгейраш», після чого в 1996 році перейшов у футбольний клуб «Порту». У «Порту» Консейсау грав 2 роки на позиції правого півзахисника і своїми голами і гольовими передачами допоміг клубу двічі стати чемпіоном Португалії, а також по разу виграти національний Кубок та Суперкубок.

У 1998 році «Лаціо» купує Сержіу за 11,2 млн євро. 29 серпня в матчі за Суперкубок Італії «Лаціо» в додатковий час здолало «Ювентус» з рахунком 2:1, і саме Консейсау забив переможний гол в 94-й хвилині. Другим успіхом португальця в складі римської команди стала перемога в останньому в історії Кубку Кубків. У фінальному матчі «Лаціо» виграло 2:1 іспанську «Мальорку», а Консейсау вийшов на поле в другій половині замість Деяна Станковича. Ця перемога дозволила клубу поборотись за Суперкубок УЄФА 1999 року, в якому був переможений «Манчестер Юнайтед», проте португалець всю гру провів на лаві запасних. У наступному сезоні Консейсау з «Лаціо» виграв золотий дубль — чемпіонат і Кубок Італії.

В липні 2000 року Консейсау разом з Матіасом Алмейдою перейшов в «Парму» як доплата до 16 мільйонів євро за перехід в зворотньому напрямку Ернана Креспо. Проте у складі нового клубу гравець провів лише один сезон, дійшовши до фіналу Кубка Італії, після чого знову став частиною тронсферної угоди, на цей по переходу воротаря Себастьяна Фрея з «Інтернаціонале»[1]. Португалець же став гравцем міланської команди, де провів два сезони. За два роки в «Інтері» він бере участь у 41 матчі і забив 1 гол.

У 2003 році «Лаціо» знову підписує контракт з Сержіу, але в новій команді провів лише 7 матчів і, не забивши жодного голу, на початку наступного року повернувся в «Порту»[2][3], де і закінчив сезон, вигравши ще один чемпіонат Португалії.

У 2004 році Консейсау переїхав до Бельгії, де він підписав контракт на один рік зі «Стандардом» (Льєж)[4]. У дебютному сезоні він забив 10 голів в 27 матчах і був удостоєний призу кращого гравця Бельгії, після чого продовжив угоду з клубом. В березні 2006 року під час гри проти «Зюлте-Варегема» Консейсау плюнув на одного із суперників, а потім зняв футболку і вдарив нею в обличчя судді[5]. Бельгійська футбольна асоціація дискваліфікувала португальця на 4,5 місяці з умовним терміном на три роки[6].

У 2007 році Сержіу зі «Стандардом» програли фінал Кубка Бельгії, після чого Консейсау перейшов у кувейтський клуб «Аль-Кадісія», де бере участь тільки в семи матчах, в яких забив 5 голів.

Після цього Консейсау повернувся до Європи, але, не дивлячись на пропозиції від португальських клубів, не залишився в своїй країні і на початку 2008 року підписав 1,5-річний контракт з ПАОКом. Підписання було багато у чому пов'язане з директором клубу Зісісом Врізасом і наявності португальського тренера Фернанду Сантуша. У новій команді Консейсау відразу отримав № 7, яку раніше носив легендарний колишній гравець та капітан Теодорос Загоракіс. У сезоні 2008/09 Консейсау став капітаном ПАОКа, але у наступному сезоні стали проявлятися його проблеми з коліном, в результаті чого 13 листопада 2009 року Консейсау закінчив свою ігрову кар'єру. Він залишився в клубі і замінив Врізаса на посаді технічного директора[7].

Виступав за збірні Португалії різних вікових категорій, ставав срібним призером юнацького (U-18) Євро-1992. Протягом 1995—1996 років залучався до складу молодіжної збірної Португалії. На молодіжному рівні зіграв у 7 офіційних матчах, забив 1 гол.

9 листопада 1996 року дебютував в офіційних іграх у складі національної збірної Португалії у відбірковому матчі на чемпіонаті світу 1998 року проти збірної України (1:0). Португалія в кінцевому рахунку не пробилась на чемпіонат світу у Франції, а першим великим турніру в кар'єрі Консейсау став чемпіонат Європи 2000 року у Бельгії та Нідерландах. У перших двох зустрічах групового раунду проти Англії (3:2) і Румунія (1:0) були Консейсау виходив на заміну в другій половині замість Жуана Пінту, а в останньому матчі групового раунду проти Німеччини (3:0) він зіграв всі 90 хвилин і зробив хет-трик[8], який вивів його збіру в плей-оф з першого місця в групі. Проте у чвертьфінальному матчі проти Туреччини (2:0) Консейсау всю гру просидів на лавці, як і в півфінальній зустрічі з Францією, яку португальці програли в додатковий час 1:2.

У 2002 році новий тренер збірної Португалії Антоніу Олівейра викликав Сержіу на чемпіонат світу 2002 року в Японії і Південній Кореї. Там Консейсау був основним гравцем у своїй команді і відіграв всі 90 хвилин в матчах з США (2:3) і Південної Кореї (0:1), в той час як в поєдинку з Польщею (4:0) на 69-й хвилині був змінений на Нуну Капушу, а Португалія посіла лише третє місце в груповому раунді і покинула чемпіонат.

Останнім матчем Сержіу за збірну Португалії був матч з Іспанією 6 вересня 2003 року, в якому Португалія програла рахунком 0:3. Протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 8 років, провів у формі головної команди країни 56 матчів, забивши 12 голів[9].

В кінці травня 2010 року Консейсау покинув ПАОК і приєднався до іншої колишньої команди, увійшовши в склад тренерського штабу «Стандарда» (Льєж).

Розпочав свою сольну кар'єру менеджера 1 січня 2012 року, ставши біля керма «Ольяненсі»[10] , де пропрацював до січня наступного року.

8 квітня 2013 року стає тренером «Академіки»[11], в клубі, в якому він починав свою футбольну кар'єру і залишив команду в кінці сезону 2013/14[12].

В травні 2014 року очолив тренерський штаб клубу «Брага»[13], який привів до фіналу внутрішнього кубка, який вони програли в серії пенальті «Спортінгу», при тому, що до 82 хвилини клуб вигравав з рахунком 2:0[14]. 8 червня 2015 року Консейсау був звільнений від займаної посади[15].

22 вересня 2015 року став тренером «Віторії» (Гімарайнш)[16], з якою 17 січня 2016 року здобув свою першу домашню перемогу над «Порту» (1:0) за 14 років[17], але залишив в кінці сезону клуб за взаємною згодою[18].

8 грудня 2016 року Консейсау був призначений менеджером французького клубу Ліги 1 «Нанта»[19] , замінивши звільненого Рене Жирара, коли клуб був на другому місці знизу.

• Сержіу Консейсан на сайті National-Football-Teams.com (англ.)
• Сержіу Консейсан на сайті transfermarkt.com (англ.) (нім.) (італ.) (ісп.) (порт.) (пол.) (нід.)