Серце матері (фільм, 1965)

Дія фільму відбувається в 1884—1890 роках в сім'ї Ульянових. У фільмі відтворено образ матері Володимира Ілліча Леніна — Марії Олександрівни, яка мужньо пережила всі негаразди, які випали на її долю. Будучи жінкою із заможної сім'ї, представницею російської освіченої інтелігенції, вона зуміла зрозуміти своїх дітей — революціонерів і до кінця свого життя залишалася їх найближчим другом. Життя Марії Олександрівни було надзвичайно важким. У 1886 році помирає голова сім'ї Ілля Миколайович — сподвижник російської освіти. Тепер на ній одній вся тяжкість турботи про дітей. Тільки-но оговталася Марія Олександрівна від цього удару, як її наздоганяє нове горе — арешт і страта старшого сина Олександра. Вона сидить в залі серед безлічі людей і не бачить нікого і нічого, крім свого сина, оточеного вартою. І він теж бачить тільки її, тільки до неї звернені його останні слова. У них — прохання пробачити, зрозуміти, що не міг він вчинити інакше. І він, коханий, талановитий, безрозсудний в своїй відчайдушної сміливості, втрачений для неї назавжди! Після страти Олександра арештована і заслана Анна, вмирає від важкої хвороби Оленька, за участь у студентських заворушеннях потрапляє під поліцейський нагляд Володимир. Хоча матері пророкують для її сина Володимира «блискучу кар'єру» присяжного повіреного… І знову Ульяновим довелося міняти місце проживання. Разом з дітьми Марія Олександрівна переїхала до Самари. Вона шиє на ручній машинці, а з сусідньої кімнати доносяться суперечки учасників нелегального гуртка. І матері здається, що знову вона чує мову страченого Олександра: «Серед російського народу завжди знайдеться десяток людей, які настільки віддані своїм ідеям і настільки гаряче співчувають нещастю своєї батьківщини, що для них не проблема померти за свою справу…» Померти за свою справу — ось що їм загрожує! І мати приймає рішення: вона піде з дітьми, буде для них опорою, а не перешкодою. Адже, яким би небезпечним був шлях її дітей, іншого для них і не може бути. Осінь 1893 року. Молодий Ленін переїжджає в Петербург, назустріч великим класовим битвам… А мати, за словами В. І. Леніна, «вірний однодумець» своїх дітей, що стали професійними революціонерами, завжди буде з ними, навіть в розлуці…

• Автор сценарію: Зоя Воскресенська, Ірина Донська
• Режисер: Марк Донськой
• Оператор: Михайло Якович
• Художник: Борис Дуленков