Нікітін Федір Михайлович

Народ. 3 травня 1900(19000503) р. в Лохвиці Полтавської губернії в дворянській сім'ї. Батько — генерал царської армії.

Навчався в Пажеському корпусі. З 1916 року працював в театрах Херсона та Одеси.

У 1918 році дебютував в кінематографі. Знявся в декількох німих фільмах.

У 1922 році закінчив Другу студію МХТ, у 1922—1928 рр. працював актором в Ярославлі, Ленінграді, Москві.

У 1928—1931 рр. керував кафедрою акторської майстерності ГІКа.

У 1931—1936 рр. — актор кіностудії «Ленфільм», потім — ленінградського Нового ТЮГу.

Учасник Німецько-радянської війни. У 1941—1943 рр. — командир кулеметного взводу Народного ополчення, актор і режисер агітвзвода Ленінградського Блокадного театру (згодом — Ленінградський Драматичний театр імені В. Ф. Коміссаржевської).

З 1948 року — актор кіностудії «Ленфільм».

Грав в українських фільмах: «Довга дорога в короткий день» (1972, Томас; реж. Т. Левчук, кіностудія ім. О. Довженка), «Хто за? Хто проти?» (1977, т/ф), «Спокута чужих гріхів» (1978, кардинал Танчера; реж. В. Підпалий, кіностудія ім. О. Довженка), «Серед сірого каміння» (1983, «професор»; реж. Кіра Муратова, Одеська кіностудія).

Помер 17 липня 1988 р. Похований в Москві на Ваганьковському кладовищі.

Долі та творчості актора присвячена глава № 80 телециклу передач Леоніда Філатова «Щоб пам'ятали…».

• 1950 — Сталінська премія першого ступеня: за виконання ролі професора Званцева у фільмі «Академік Іван Павлов» (1949).
• 1951 — Сталінська премія першого ступеня: за виконання ролі А. С. Даргомижського в фільмі «Мусоргський» (1950).
• Заслужений артист РРФСР (18 червня 1956)
• Народний артист РРФСР (29 вересня 1969)
• 1985 — Головний приз Всесоюзного кінофестивалю: за роль у фільмі «І життя, і сльози, і любов».

Режисер:

• «Нота на колесах» (1928, короткометражний)

Акторські кінороботи:

• «Тереза Ракен» (1918, розсильний)
• «Катька — паперовий ранет» (1926, Вадька Завражін, на прізвисько «Тілігент»)
• «Прикордонний пост № 17» (1926, полковник)
• «Будинок в заметах» (1927, музикант)
• «Паризький швець» (1927, Кирик, глухонімий)
• «Інженер Єлагін» (1928, Микола, Єлагін-син)
• «Мій син» (1928, злодій)
• «Уламок імперії» (1929, унтер-офіцер Філімонов)
• «Міста і роки» (1930, Артист)
• «Життя на повний хід» (1930, Муркін)
• «Свині завжди свині» (1931, Ревізор)
• «Для вас знайдеться робота» (1932, Отто)
• «Перший взвод» (1932, прапорщик Веліканов
• «Втікач» (1932, короткометражний, утікач)
• «Золоті вогні» (1934, Трохим Іванович)
• «Королівські матроси» (1934, матрос О'Брайан)
• «Пісня про щастя» («Таємниця Кавирлі») (1934, вчитель Григорій Миколайович Фасторскій)
• «Біліє парус одинокий» (1937, Василь Петрович Бачей)
• «Академік Іван Павлов» (1949, професор Званцев)
• «Велика сила» (1949, академік Рубльов Сергій Васильович)
• «Мусоргський» (1950, О. С. Даргомижський)
• «Римський-Корсаков» (1952, Великий князь Володимир Олександровичн)
• «Герої Шипки» (1954, лорд Дербі)
• «Княжна Мері» (1955, князь Лиговськой)
• «Наречена» (1956, отець Андрій)
• «Дон Сезар де Базан» (1957, дон Хосе, спектакль)
• «Північна повість» (1960, доктор Траубе)
• «Бар'єр невідомості» (1961, лікар Ромашов)
• «Будні і свята» (1961, лісничий)
• «Черемушки» (1962, Семен Семенович Бабуров, батько Ліди)
• «Щур на підносі» (1963, батько)
• «Вулиця Ньютона, будинок 1» (1963, батько Лариси)
• «Іоланта» (1963, Рене)
• «До мене, Мухтаре!» (1964, ветеринарний лікар Трохим Гнатович Зирянов)
• «Перекличка» (1965, професор)
• «На одній планеті» (1965, Петро Оболенський, директор архіву)
• «Перший відвідувач» (1965, скарбник)
• «Серце матері» (1965, Неклюдов, прокурор)
• «Вірність матері» (1966, лікар (в титрах не вказаний)
• «Гіркі зерна» (1966, Бадя Іліє)
• «Рік як життя» (1966, Вальтер-Сократ)
• «Вони живуть поруч» (1967, професор; реж. Г. Рошаль)
• «Кам'яний гість» (1976, фільм-опера, перший гість (співає Анатолій Орфьонов)
• «Веселе чарівництво» (1969, Кащей Безсмертний)
• «Крах імперії» (1970, Мілюков)
• «Троє» (1970, Веремій)
• «Один з нас» (1970, Франц Редігер, німецький дипломат; реж. Г. Полока)
• «Руїни стріляють…» (1970—1972, Євген Володимирович Клумов)
• «Довга дорога в короткий день» (1972, Томас; реж. Т. Левчук, кіностудія ім. О. Довженка)
• «Карпухін» (1972, Соломатін, адвокат)
• «Відкрита книга» (1973, Павло Петрович Лебедєв)
• «Надія» (1973, Микола Ге, художник)
• «У те далеке літо…» (1974, Микола Михайлович, учитель)
• «Варіант „Омега“» (1975, барон фон Шлоссер, генерал-полковник, батько Георга)
• «Дні Турбіних» (1976, Максим; реж. В. Басов)
• «Сентиментальний роман» (1976, складач)
• «Солодка жінка» (1976, Шубкин, отец Ларика)
• «Собака на сіні» (1977, Оттавйо, мажордом Діани (роль озвучив Олександр Дем'яненко; реж. Ян Фрід)
• «Кільця Альманзора» (1977, Альманзор, чарівник)
• «Спокута чужих гріхів» (1978, кардинал Танчера; реж. В. Підпалий, кіностудія ім. О. Довженка)
• «Омелян Пугачов» (1978, камердинер)
• «Незнайомка» (1979, звіздар)
• «Дивовижні пригоди Дениса Корабльова» (1979, Сергій Петрович Колоколов («Кол»)
• «Амністія» (1980, Секержицький, зять потерпілого)
• «20 грудня» (1980, професор Борисов)
• «Таємничий старий» (1980, Федір Михайлович, художник-реставратор)
• «Державний кордон. Ми наш, ми новий...» (1980, священик)
• «Проданий сміх» (1981, вчитель)
• «Комендантська година» (1981, художник)
• «Наше покликання» (1981, Сергій Веніамінович Туманов (Сервентум) викладач математики; реж. Г. Полока)
• «Серед сірого каміння» (1983, «професор»; реж. Кіра Муратова, Одеська кіностудія)
• «І життя, і сльози, і любов» (1983, Павло Андрійович; реж. М. Губенко)
• «Я — вожатий форпосту» (1986, Сергій Веніамінович Туманов; реж. Г. Полока)
• «Під знаком Червоного хреста» (1987, Березанцев) та ін.

• Актеры советского кино. Вып. 4-й. Л., 1968;
• Кино: Энциклопедический словарь. М., 1987. — С.298.

• Фільмографія на kino-teatr.ru
• Могила Ф. М. Нікітіна