Сигнакський улус

Сигнакський (Сирдар'їнський) улус — улус Білої Орди, що існував у 1245—1259 і 1340—1379 роках. В певний період відомий як Сигнакське ханство.

Сигнакський улус

 1340 – 1379
Столиця Сигнак
Релігії Іслам
Форма правління Монархія
Історія
 - Засновано 1340
 - Ліквідовано 1379

Історія

Близько 1245/1250 року в рамках політики зміцнення своєї влади на правому крилі Бату передав братові Берке улус з центрмо в Сигнаку. Колишній улус Берке приєднав до свого. Ймовірно перебування Берке в мусульманськомусередовище призвело до його навернення до ісламу. 1258 року після отримання влади Берке в Золотій Орді улус було приєднано до улуса Орда-Іхена.

1340 року внаслідок поразки Мубарак-Ходжи, хана Білої Орди, від військ Золотої Орди на чолі із Тінібеком, перший втратив усі західні свої землі. Того ж року Узбек, хан Золотої Орди, утворив улус зі столицею в Сигнаку, який передав Тінібеку.

1342 року новий золотоординський хан Джанібек призначив улусбеком Сигнаку свого еміра Теніз-Буку з племені кият. Останній забезпечив відновлення господарства та підпорядкування Золотій Орді. Напевне саме цей факт не дозволив Шимтаю, хану улуса Орда-Іхена, втрутитися у боротьбу за владу в Золотій Орді на початку великої зам'ятні.

1361 року Хизр, новий хан Золотої Орди, поставив на чолі Сигнакського улуса Карай-Ногая, представника роду Тукатимуридів. Останній переміг Теніз-Буку, ставши правителем улусу. Того ж року після повалення Хизр-хана місцева знать оголосила Карай-Ногая сигнакським ханом. 1364 року його повалив брат або небіж Тогли-Темир (Туглук-Тимур).

Разом з тим починається запекла боротьба завладуз Урус-ханом, правителем Білої Орди. 1368 року останній підкорює Сигнак, об'єднавши улуси Орда-Ірхена, Сигнак і західну частину улуса Шибана. Втім 1377 року перемогу над Урус-ханом здобуває Тохтамиш, який 1379 року ліквідовує Сигнакський улус, який приєднав до Золотої Орди.

Територія

Охоплював землі середньої течії Сирдар'ї.

Праивтелі
  • Берке (1245/1250—1258)
  • Тінібек (1340—1342), хан
  • Тенгіз-Буга (1342—1361), емір і улусбек
  • Караї-Ногай (1361—1364), хан
  • Тогли-Темир (1364—1368), хан
  • Мурад-ходжа (1368—1369)
  • Кутлук-ходжа, (1369)
  • Урус-хан (1369—1377)
  • Токтакія (1377—1378)
  • Тимур Мелік (1378—1379)

Джерела

Тизвнгаузвн, II. Сборник материалов, относящихся к истории Золотой Орды. II, извлечения из персидских сочинений, собранные В. Г. Тизенгаузеном и обработанные А. А. Ромаскевичем и С. Л. Волиным. М.-Л., 1941

  • Ускенбай К. З. Танибек б. Узбек на сыгнакском троне // Золотоордынское обозрение. 2013. № 6. С. 227—232
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.