Тохтамиш
Тохтами́ш Пяс ед-Дін (тат. Туктамыш хан, Tuqtamış xan; ? — 1406) — золотоординський хан з роду Чингіза, син Туй-Ходжі оглана, нащадка хана Джучі. Останній правитель Золотої Орди тобто улусу Джучі, західних областей Монгольської імперії. Його син Джелал ад-Дін брав участь у Грюнвальдській битві, на боці Великого князівства Литовського, Руського і Жемайтійського.
| Тохтамиш | |
|---|---|
 | |
| Народився | 1342 |
| Помер |
1406 Chimgi-Turad, Тюмень |
| Діяльність | Найманець |
| Титул | Хан |
| Посада | Хан, Хан і Q13032818? |
| Рід | Чингізиди |
| Батько | Tuli Kwadjad |
| У шлюбі з | Тогайбекd |
| Діти | Джелал ад-Дін (цар), Чеббер-Берди, Керим-Берди, Кепек-хан, Кадер-Берди, Чеґре, Саїд-Ахмад I і Джаніке |
Біографія
За Тохтамиша Золота Орда досягла вершини своєї економічної та військової могутності. 1376 року він втік у Самарканд до Тимура. За підтримки Тимура отримав області Отрара (південний Казахстан) і Саурана (басейн р. Сирдар'ї) і протягом 1378–1379 завоював Сигнак. У 1380, використавши поразку темника Мамая на Куликовому полі, посів біло-ординський престол, а згодом захопив владу і в Синій Орді. Протягом кількох років зумів відновити державну єдність Золотої Орди. У 1382 Тохтамиш захопив Москву, жорстоко пограбував і спалив місто.
У 1389 Тохтамиш напав на володіння Тимура і розпочав з ним тривалу боротьбу. У 1385 Тохтамиш пограбував Тебриз, де захопив у полон персомовного поета Кемаля Ходжені, якого тримав три роки в Сараї на Волзі, У 1391 військо Тохтамиша було розгромлено арміями Тимура при Кундурчі, а в 1395 зазнало поразки в долині річки Терек, внаслідок чого Тохтамиш втратив усі свої володіння на схід від Волги. Під час цієї війни Тимур зруйнував золотоординські міста, які арабські мандрівники називали «зосередженням наук та багатств», зокрема Хаджі-Тар-хан (Астрахань) та Сарай аль-Джадід (Сарай Берке).
У 1398–1399 військо Тохтамиша було розбите ханом Заволзької орди Тимур-Кутлуєм, і він був змушений втекти у Литву до великого князя литовського Вітовта. Деякий час проживав з родиною у Києві та в місті Ліді (тепер Білорусь). У 1399 загони Тохтамиша разом з литовськими військами на Ворсклі, при впадінні її в Дніпро, зазнали поразки від орд хана Тимур-Кутлуя та його мурзи Едигея. Загинув у Сибіру 1406 від руки хана Шадібека.
Нащадки Тохтамиша пізніше володіли золотоординським престолом, однак Золота Орда вже ніколи не піднялася до того рівня, якого вона досягла в середині 1380 років.
Син Тохтамиша — Хаджі Гірей Хан[джерело?] народився в замку Троки і пізніше за допомоги литовських князів отримав трон. Він підтвердив ярлик свого батька, за яким завойовані у татар землі руських князівств відходили до Литви. Цей ярлик був виданий в Старому Кримі 1471-72 році. Син Хаджі Герая — Менглі Герай (роки правління 1475—1515) розірвав альянс з литовцями та прийняв васалітет османів.
Джерела та література
- О. О. Немировський. Тохтамиш // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 134. — 784 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1359-9.