Сикоз

Запалення волосяних фолікулів виникає в результаті їхнього інфікування бактеріями виду лат. Staphylococcus aurus. Найчастіше в чоловіків 30-40 років вражаються волосяні фолікули у ділянці бороди (лат. sycosis barbae).[1]

Характерна поява на запаленій шкірі фолікулітів, які можуть зливатися у великі вогнища. Поступово вони вскриваються та утворюють гнійні корки з волосинами. Волосини, видалені з уражених фолікулів, зазвичай, вкриті склоподібною муфтою. Захворювання часто рецидивує та важко піддається лікуванню.

Терапію призначає дерматолог. Лікування тривале, в процесі застосовуються такі групи лікарських препаратів:

• Антибіотики — у вигляді синтоміцинової та гентаміцинової мазей, у таблетках і у вигляді в/м ін'єкцій тетрацикліном, хлортетрацикліном і т. д. Також пеніцилін, хлортетрациклина гідрохлорид (біоміцин), окситетрациклін (терраміцин) 600 000—800 000 ОД на добу (протягом 10 днів), 5 % сірчано-танінова або борно-нафталанна мазь, 10 % синтоміцинова емульсія.
• Глюкокортикостероїдні гормони
• Примочки з дезінфікуючими розчинами (2 % розчин борної кислоти, марганцівка, резорцин, розчин риванолу 1:1000), синтоміцинова емульсія — при загостренні, для виключення повторного обсіменіння мікробною флорою та розм'якшення утворениз корок.
• Спиртові розчини анілінових барвників. Діамантовий зелений або метиленовий синій — у вигляді розчину використовується для обробки уражених ділянок (при відсутності гною), розчином йоду змащується зона навколо вогнища. Фукорцин.
• Загальзміцнювальні засоби, полівітаміни.
• Препарати заліза, седативні засоби (для запобігання розладів нервової системи).
• Препарати цинку (для поліпшення обміну речовин).
• Дієтотерапія (заборона на алкоголь, солодкі, гострі, пряні та солоні продукти).
• Показана фізіотерапія, лазеротерапія й УФ-лікування.

Якщо спостерігається велике ураження шкіри, застосовується специфічні імунопрепарати: стафілококовий антифагин, стафілококова вакцина (ауто- та полівакцина). Аутогемотрансфузії (переливання крові або аутогемотерапія) — сумнівний спосіб лікування.

Не можна мочити уражену шкіру; здорову шкіру навколо протирають 1 % саліциловим спиртом. Одночасно проводять лікування хронічного риніту, запалень придаткових пазух носа, призначають засоби, які нормалізують функцію ендокринної та нервової систем; у залежності від результатів обстеження можуть бути показані як чоловічі, так і жіночі статеві гормони.

На уражених ділянках не рекомендується гоління. Якщо ж треба, то його рекомендують дезінфікованою електробритвою після попереднього припудрювання шкіри.

Своєчасна обробка мікротравм, лікування риніту, кон'юнктивіту і т. ін., а також правильний догляд за шкірою.[2]

• Степаненко В. І., Чоботарь А. І., Бондарь С. О. Дерматологія і венерологія: підручник — К.:ВСВ «Медицина», 2015. — 336 с. ISBN 978-617-505-384-3 (С.?)
• (рос.)Кожные и венерические болезни. Руководство для врачей / Скрипкин Ю. К. — М.: Медицина, 2002 год. — Т. 1. — 576 с. — ISBN 5-225-02856-X. (С.?)

• Сикоз — журнал LilacDay. ^{[недоступне посилання з березня 2019]}