Симоньян Маргарита Симонівна
Маргарита Симонівна Симоньян (рос. Маргарита Симоновна Симоньян; нар. 6 квітня 1980, Краснодар, РРФСР) — російська журналістка, пропагандистка та головний редактор інформаційного агентства «Россия сегодня», керівник телеканалу «Russia Today».
Маргарита Симоньян | |
---|---|
рос. Маргарита Симоньян[1] | |
![]() | |
Народилася |
6 квітня 1980 (41 рік) Краснодар, СРСР[2] |
Громадянство |
![]() |
Національність | вірмени[3] |
Діяльність | журналістка |
Alma mater | Кубанський державний університет |
Знання мов | російська |
Заклад | RT[3][4] і Росія сьогодні[4] |
Членство | third Public Chamber of the Russian Federationd і Navalny 35d |
Роки активності | 1999 — тепер. час |
Посада | головний редактор, головний редактор і головний редактор |
Партія | Єдина Росія |
У шлюбі з | Кеосаян Тигран Едмондович |
Нагороди | |
IMDb | ID 9074310 |
|
Журнал «Огонёк» поставив Маргариту Симоньян на 15-те місце в рейтингу 100 найвпливовіших жінок Росії 2014 року[5], а радіостанція «Ехо Москви» — на 14-те місце в аналогічному рейтингу 2015 року[6].
Життєпис
Походження й освіта
За словами Маргарити, її прабабуся пережила геноцид вірмен у Туреччині, а 1915 року з Трабзона зуміла втекти до Криму[7]. На півострові мешкали дідусь і бабуся Симоньян по батьковій лінії. Предки по маминій лінії мешкали біля Адлера (Сочі)[8].
Народилася 6 квітня 1980 року в Краснодарі. Навчалася в місцевій мовній спецшколі № 36.
Закінчила Кубанський державний університет і Школу телевізійної майстерності Володимира Познера.
Журналістська кар'єра
Із лютого 1999 по січень 2000 року — кореспондент телерадіокомпанії «Краснодар». З кінця 1999 року висвітлювала бойові дії в Чечні. 2000 року призначена ведучим редактором інформаційних програм ТРК «Краснодар».
2001 року стала власкором ВДТРК у Ростові-на-Дону. Із наступного року працювала у ВДТРК у складі президентського пулу журналістів. Висвітлювала теракт у Беслані 2004 року.
У квітні 2005-го 25-річна Маргарита Симоньян була призначена головним редактором телеканалу Russia Today (RT). Телеканал веде мовлення кількома мовами та має офіси у Москві, Вашингтоні та Берліні.
Вела програми на каналах РЕН ТВ («Что происходит?») і НТВ («Железные леди»).
31 грудня 2013 року Маргарита Симоньян призначена головним редактором міжнародного інформаційного агентства «Россия сегодня».
Із 2011 року — член ради директорів Першого каналу. Віце-президент Національної асоціації телерадіомовників (НАТ), член Академії Російського телебачення. 2010 року видала книгу «В Москву!». 2013 року ввійшла до топ-5 найвпливовіших жінок Росії в області медіа за підсумками 2012 р.
2014 року ввійшла до списку російських журналістів, яким заборонений в'їзд до України[9].
28 січня 2021 року публічно закликала владу РФ анексувати території України, тимчасово окуповані підконтрольними РФ "ДНР" і "ЛНР".[10]
Нагороди
- Орден «За заслуги перед Вітчизною» IV ступеня (2014) — «за об'єктивність під час висвітлення подій у Криму».
- Орден Дружби (2007)
- Медаль «За зміцнення бойової співдружності» (Міноборони Росії, 2005)
- Медаль Мовсеса Хоренаці (Вірменія, 2010)
- Орден Дружби (Південна Осетія, 2008)
Примітки
- https://openmedia.io/infometer/my-ne-dogovarivalis-margarita-simonyan-ushla-s-intervyu-ksenii-sobchak-iz-za-nesoglasovannyx-voprosov-pro-fejknyus/
- https://www.spisok-putina.org/en/personas/simonyan-2/
- https://www.washingtonpost.com/world/2020/11/30/obama-blackface-russia-kremlin-tv/
- https://www.rferl.org/a/russia-simonyan-belarus-media-freedom-rsf/31288938.html
- Рейтинг «100 самых влиятельных женщин России» журнала «Огонёк»
- 100 самых влиятельных женщин России — рейтинг (echo.msk.ru) (рос.)
- О русских, нерусских и как дальше жить… (m-simonyan.livejournal.com) (рос.)
- Ответы Маргариты Симоньян на ваши вопросы (Эхо Москвы) (рос.)
- СБУ заборонила в'їзд до України 35 російським журналістам. Архів оригіналу за 27 вересня 2016. Процитовано 21 вересня 2016.
- «Россия-матушка, забери Донбасс домой». Российская пропагандистка приехала на съезд сепаратистов в оккупированном Донецке. nv.ua (рос.). Процитовано 2 березня 2021.
Посилання
- Життєпис на РИА Новости (рос.)