Синагога Міснагдім
Синагога Міснагдім — синагога, що з середини XIX століття знаходилась в Полтаві на вулиці Іванівськй (Гоголя) №12, ліворуч від Великої хоральної синагоги. Спочатку була дерев'яною, а на початку XX ст. була перебудована в цегляну.
![](../I/%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D1%85%D0%BE%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D0%B3%D0%BE%D0%B3%D0%B0_%D0%B2_%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D1%82%D0%B0%D0%B2%D1%96..jpg.webp)
Синагога Міснагдім | |
---|---|
49°35′13″ пн. ш. 34°33′30″ сх. д. | |
Тип споруди | синагога |
Розташування |
![]() |
![]() ![]() Синагога Міснагдім (Україна) | |
![]() |
За своїми габаритами і архітектурним оформленням синагога Міснагдім представляло собою типове рішення культової споруди юдейського віросповідання середніх розмірів і місткості. Архітектурне рішення головного фасаду складено ритмом шести пілястр, які поділяють п'ять аркових вікон, обрамлених лиштвами, і завершуються сандриками. На головному фасаді були створені псевдо-ризаліти по краях, які завершувалися на покрівлі невисокими парапетами. Кольорове рішення здійснювалося за рахунок контракту стін з червоної цегли і білим кольором виступаючих елементів декору.
Після приходу радянської влади синагога Міснагдім була закрита, будинок націоналізовано і використовувалося для господарських цілей. У повоєнний час будівля синагоги, що зберегла свої габарити, планування і несучі конструкції було пристосоване під їдальню-чебуречну. Посередині обіднього залу, колишнього молитовного залу, розташовувалося чотири колони — залишки невід'ємної частини всіх синагог — біми, підвищеної платформи, оточеної колонами, з якої читали віруючим положення Тори і проголошували Благословення. У семидесяті роки трест «Общепит» реконструював будівлю колишньої синагоги під молодіжне кафе, які отримали у жителів міста назву «Трьошка» (там за вхід стягувалася плата 3 рублі). Після організації в будівлі синагоги їдальні, був проведений додатковий вхід з вулиці. При реконструкції приміщень під кафе, зовнішні стіни облицювали коричнево-червоною керамічною плиткою. У 2013—2015 роках будівлю було знищено, а на її місці побудовано кількоповерховий бізнес-центр.
Див. також
Джерела
К. В. Гладыш и Е. З. Цирульник «Полтава. Памятники еврейской культуры (историко-архитектурный очерк)» — Полтава. 1996.