Синдарин

Синдарин, синдарська мова або сіроельфійська — одна з вигаданих мов, розроблених Дж. Р. Р. Толкіном. У легендаріумі Толкіна (твори, присвячені всесвіту Арда) — одна з ельфійських мов, мова народу синдар.

Синдарин
Eglathrin
Приклад тексту синдарином (запис тенгваром і транслітерація латиницею)
Писемність латинська абетка та тенгвар
Класифікація штучні мови
Час розходження створена в 1915
Офіційний статус
Коди мови
ISO 639-1 немає
ISO 639-2 немає
ISO 639-3 sjn

Походження назви

Слово «синдарин» перекладається з мови квенья як «сіре наріччя» і було мовою ельфів-синдарів (сірих ельфів). Така назва обумовлена тим, що синдар були народом телерського походження, що залишилися в Белеріанді під час Великого походу. Нолдор зустріли їх вперше біля озера Мітрім, огорненого сірими туманами. Інша версія твердить, що синдар не належали ані до Світлих ельфів з Валінору, ані до Темних (авар), тож їх було названо сірими як ні тих, ні тих.

Виникнення

Синдарин бере своє походження з більш ранньої загальноельфійської мови елдар до їх поділу на різні ельфійські народи. Синдарська стала відрізнятися від мови ельфів інших племен, які попливли за море.

У Третю Епоху (див. «Володар перснів») синдарин був основною мовою спілкування ельфів західної частини Середзем'я. Саме синдарин — та мова, яка у «Володарі перснів» називається ельфійською.

Толкін у створенні синдарину спирався на валлійську мову[1], тому вона має одну цікаву особливість — мутації (чергування) приголосних, подібно до кельтських мов[2]. Також синдарин зазнав впливу давньоанглійської й давньоскандинавської мов[2].

Вживання в перекладах

У перекладах творів Толкіна назви та імена на синдарині слід залишати незмінними, на відміну від слів так званої «загальної мови» Середзем'я (Common Speech, в оригіналі цю роль відіграє англійська), які слід перекладати, передаючи значення відповідних англійських слів[3][4].

Примітки
  1. Burns, Marjorie (2005). Perilous Realms: Celtic and Norse in Tolkien's Middle-earth. University of Toronto Press. с. 21. ISBN 0802038069.
  2. Chance, Jane (2001). The Lord of the Rings: The Mythology of Power. University Press of Kentucky. ISBN 0813190177.
  3. J. R. R. TOLKIEN (ред.). Guide to the names in The Lord of the Rings.
  4. J.R.R.Tolkien (Перевод Талиорнэ и Терн). Руководство по переводу имен собственных из „Властелина Колец“.. Арда-на-Куличках.(рос.)

Джерела
  • Толкін, Джон Рональд Руел. Сильмариліон/Перекл. з англ. Катерина Оніщук. — Львів: Астролябія, 2008
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.