Синдром Ундіни
Синдро́м Унді́ни (також синдром Ондіни) — клінічний синдром, рідкісне ураження центрів дихання. Його також називають вродженим центральним гіповентиляційним синдромом або первинною альвеолярною гіповентиляцією.
Синдром Ундіни | |
---|---|
«Ундіна». Картина Джона Вільяма Вотергауса, 1872 рік | |
Спеціальність | неврологія |
Класифікація та зовнішні ресурси | |
МКХ-10 | G47.3 |
OMIM | 209880 |
DiseasesDB | 32976 |
MedlinePlus | 000078 |
eMedicine | ped/1645 |
MeSH | D020182 |
Central hypoventilation syndrome у Вікісховищі |
Вроджений синдром Ундіни спостерігають надзвичайно рідко — 1 випадок на 200 000 новонароджених. Також синдром може бути набутим — внаслідок травми чи захворювання довгастого мозку, в якому розташований дихальний центр.
Епонім
Фрідріх де ла Мотт Фуке 1811 року написав лібретто для опери Ундіна Йогана Крейслера (псевдонім Ернста Теодора Амадея Гофманна). Одним з головних героїв опери є міфічний германський персонаж — русалка Ундіна, якій присягнув у коханні принц Ганс: «все моє дихання буде свідченням любові». Однак принц зрадив русалку й вона його прокляла, забравши в нього дихання, яким він поклявся. Ундіна сказала йому, що коли він засне, дихання залишить його тіло й настане смерть.
Подібні прояви спостерігали Д. Северінгхаус та Р. Мітчел, які 1962 року вперше описали цей синдром у трьох пацієнтів після операції на шийному відділі спинного мозку й стовбурі мозку та дали йому назву.
Клінічні ознаки
Пацієнти із синдромом Ундіни втрачають здатність до автономного дихання, однак можуть робити дихальні рухи свідомо.
Джерела
- Вільям Ф. Ганонг. Фізіологія людини: Підручник/Переклад з англ. Наук. ред. перекладу М. Гжегоцький, В. Шевчук, О. Заячківська. — Львів: БаК, 2002. — 784 с. ISBN 966-7065-38-3
- Severinghaus JW, Mitchell RA. Undine's curse — failure of respiratory center automaticity while awake. Clin Res 1962;10:122. (англ.)