Джон Вільям Вотергаус

Народився 1849 року в Римі, в родині британстьких художників Уїльяма та Ізабелли Вотергаус. 1854 року з родиною повертається до Лондону. На початку 1870—х років Вотергаус допомагає батькові в його студії, з 1871 року вступає до Королівської академія мистецтв. Живопис та скульптуру вивчає під керівництвом художника Пікерсгіла. 1874 року, у віці двадцяти п'яти років, представляє на виставці картину «Сон та його зведений брат Смерть», яка була добре прийнята критикою і згодом виставлялася практично щороку, аж до смерті художника.

Наприкінці 1870-х і 1880-х років здійснює кілька поїздок до Італії. 1883 року одружується на художниці Естер Кенуорті.

Сон та його зведений брат Смерть, 1874

Після одруження влаштовується працювати в Студію Примроз Хілл. 1884 року художник презентує картину «Леді з Шалот» (1884, Галерея Тейт, Лондон), яка принесла йому світове визнання, картина була придбана сером Генрі Тейт, після виставки в Академії. Живописні роботи цього періоду показують зростання інтересу Вотергауса до тем пов'язаних з прерафаелітами, особливо до створення образів трагічних чи владних фатальних жінок: «Цирцея Інвідіоза», (1892); «Клеопатра», (1890); «Цирцея, завлекающая Одіссея», (1891), а також до живопису пленеру.

З 1895 року Вотергаус обраний членом Королівської академії. Його дипломною роботою стала картина «Нереїда» (пізніше доопрацьована майстром, остаточний варіант картини за 1901 рік). В середині 1880-х проводить виставки у галереї Гросвенор, Новій галереї, а також на провінційних виставках в Бірмінгемі, Ліверпулі та Манчестері. Картини цього періоду набули популярності в Англії та за кордоном як частина міжнародного руху символістів. На початку 1890-х Вотергаус починає писати портрети.

З 1900-х років бере активну участь у громадських організаціях художників і діячів мистецтв Англії. Живопис художника часто відносять до прерафаелітів, хоча Вотергаус формально і не належав до цієї течії. За своє життя Вотергаус написав більше двохсот картин на міфологічні, історичні та літературні сюжети. Він розділяв інтерес прерафаелітів до сюжетів, запозиченим з поезії та міфології, безпомилково передавав драматизм моменту, демонстрував блискуче володіння композицією і мальовничою технікою.

В 1908–1914 роках Вотергаус створює ряд картин, заснованих на літературних і міфологічних сюжетах («Міранда», «Трістан та Ізольда», «Психея», «Персефона» та інші). На цих картинах художник зображує свою улюблену модель, нещодавно ідентифіковану дослідниками творчості Вотергауса, Кеном і Кеті Бейкр, як міс Мюріел Фостер. Дуже небагато відомо про приватне життя Вотергаус — тільки кілька листів збереглося до нашого часу і, власне, багато років персоналії його моделей залишалися таємницею. Зі спогадів сучасників також відомо, що Мері Ллойд, модель шедевра лорда Лейтона «Палаючий червень», позувала і для Вотергауса.

Незважаючи на страждання від хвороби, Вотергаус протягом останніх десяти років життя продовжував активно займатися живописом аж до своєї смерті. Помер від раку в 1917 році. Похований на лондонському кладовищі Кенсал Грін.

Дружина художника Естер Уотерхаус пережила чоловіка на 27 років, померши в приватному санаторії в 1944 році.[1]

• Прерафаеліти

• John William Waterhouse
• The Art and Life of John William Waterhouse (1849–1917)