Синдром раптової дитячої смерті

Синдро́м рапто́вої дитя́чої сме́рті, СРДС (лат. mors subita infantum, англ. sudden infant death syndrome, SIDS, рос. синдром внезапной детской смерти, СВДС) — раптова смерть немовляти або дитини без будь-яких попередніх ознак.

Синдром раптової дитячої смерті
Класифікація та зовнішні ресурси
МКХ-11 MH11
МКХ-10 R95
OMIM 272120
DiseasesDB 12633
MedlinePlus 001566
eMedicine Emerg/407 ped/2171
MeSH D013398
 Sudden infant death syndrome у Вікісховищі

Дослідження патології ведуть з 50-х[1] років минулого століття, а введення терміна «СРДС» датують 1969 роком.

Фактори ризику

До кінця причина синдрому раптової смерті невідома. І хоча проведені дослідження виявили деякі фактори, які побічно впливають на частоту виникнення «СРДС», точних причин розвитку даної патології знайти досі не вдалося.

До «побічних» факторів належать:

  • Сон на животі;
  • Низька вага при народженні;
  • Підвищена або ж знижена кімнатна температура;
  • Анемія;
  • Чоловіча стать;
  • Передчасні пологи;
  • Штучне вигодовування.

Профілактика

Деякі рекомендації, запропоновані І. М. Воронцовим[2].:

  • по можливості намагатися укладати дитину спати на спину, а не на живіт;
  • використовувати спеціальний спальний мішок замість ковдри;
  • дитина має спати у власному ліжечку, але тільки в кімнаті з батьками;
  • природне вигодовування повинно тривати не менше чотирьох місяців.

Примітки
  1. Комітет з вивчення раптової дитячої смерті в округах Лондона і Кембриджа був створений в 1953 році. Перший його звіт, який показав, що проблема в 7 разів масштабніша, ніж побоювалися, був опублікований в 1957 році.
  2. Шабалов Н. П. Детские болезни, 5-е изд. Т. 1. — СПб.: Питер, 2002.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.