Син Саула

Жовтень 1944 року, Аушвіц-Біркенау. Саул — угорський член зондеркоманди — групи єврейських в'язнів, що перебували поза табором та були змушені допомагати нацистам у масовому винищенні. Працюючи в одному з крематоріїв, Саул знаходить тіло хлопчика, якого вважає своїм сином. Коли зондеркоманда планує здійняти бунт, Саул вирішує зробити неможливе: врятувати тіло хлопчика з вогню, знайти рабина, щоб пролунала поминальна молитва каддіш, і влаштувати хлопчику належний похорон.

В цей час члени зондеркоманди дізнаються про те, що скоро будуть знищені (зондеркоманди мінялись кожні 4 місяці) і піднімають повстання, під час якого тікають з табору. Саул тікає разом з ними, прихопивши тіло сина.

Фільм закінчується кадрами місцевого хлопчини, що тікає після випадкових зустрічей спочатку з бунтівниками-втікачами і майже відразу — з їхніми переслідувачами. Ці кадри показано на тлі звуків пострілів (які найімовірніше означають, що втікачів було знайдено і розстріляно, але глядач, поле зору якого природно обмежене напрямком камери, цього не бачить).

• Геца Роріг — Саул Ауслендер
• Левенте Молнар — Авраам
• Урс Рехн — Бідерман
• Шандор Жотер — лікар Міклош Ніслі
• Тодд Шармон — Браун
• Уве Лоер — Восс
• Крістіан Гартінг — Буш
• Каміль Добровольський — Метек

Ще до показу на Каннському кінофестивалі 2015 фільм отримав широке схвалення від критиків. Французька газета Le Monde поставила стрічку на один щабель з книгою «Чекаючи на Годо» Семюела Беккета — іншим, на думку газети, гімном абсурду і безглуздості війни. Пітер Бредшов з The Guardian оцінив фільм у п'ять зірок з п'яти та назвав його «дивовижним дебютом» та «хорором мужності».[7] Дейв Келгун з Time Out також дав фільму п'ять зірок з п'яти.[8] Ерік Кон з Indiewire дав фільму оцінку A-, назвавши його «дивовижним переусвідомленням Голокосту».[9] Бойд ван Гоедж з The Hollywood Reporter оцінив операторську роботу та саундтрек. Він написав наступне: «Операторська робота Ерделі — одна з головних особливостей фільму, знятого на 35 мм плівку у хворобливих жовтому і зеленому тонах з глибокими тінями. Також такого ефекту від фільму не було без роботи над звуком, який дозволяє бачити стрічку поза кадром».[10] На вебсайті Rotten Tomatoes фільм має 100 % «свіжий» рейтинг, заснований на 10 рецензіях критиків, а його середній бал становить 9,7/10.[11] На Metacritic фільм отримав 90 балів зі 100, які засновані на 9 рецензіях, що означає «загальне схвалення».[12]

На Каннському кінофестивалі 2015 фільм отримав Гран-прі та нагороду ФІПРЕССІ у рамках головного конкурсу.[13][14] Фільм також отримав нагороду Франсуа Шале та нагороду «Вулкан».[15][16][17]

У грудні 2015 року американський часопис The Hollywood Reporter оприлюднив список 10 найкращих фільмів 2015 року у якому «Син Саула» посів 3-тє місце, поступившись українській стрічці «Плем'я» Мирослава Слабошпицького та «Брукліну» Джона Краулі.[18][19].

• Список претендентів на 88-му премію «Оскар» за найкращий фільм іноземною мовою

• Син Саула на сайті IMDb (англ.)
• Син Саула на сайті Rotten Tomatoes (англ.)
• Син Саула на сайті Metacritic (англ.)