Серце Сараєва
«Серце Сараєва» (босн. Srce Sarajeva) — найвища нагорода у всіх категоріях на Сараєвському кінофестивалі.
Серце Сараєва босн. Srce Sarajeva | ||||
Країна | Боснія і Герцеговина | |||
---|---|---|---|---|
Тип | Кінопремія | |||
Вручає: | Сараєвський кінофестиваль | |||
Статус | вручається | |||
Нагородження | ||||
Засновано: | 1995 | |||
Нагороджені: | ||||
Черговість | ||||
Сайт | www.sff.ba |
Офіційно вручається з 2004, з 10-річниці Фестивалю. Дизайн нагороди розроблено в 2004, у неформальному вжитку рисунок серця існував з 1990-х років. Автор — французька дизайнерка Агнеса-Андре-Маргріт Трубле (Agnès Andrée Marguerite Troublé), відома під псевдонімом Agnès B., покровителька Сараєвського кінофестивалю[1].
Серце Сараєва
Нагорода за найкращий художній фільм
Рік | Українська назва | Оригінальна назва | Режисер | Країна |
---|---|---|---|---|
1996 | Розсікаючи хвилі | Breaking the Waves | Ларс фон Трієр | Данія |
1997 | Моє життя в рожевому кольорі | Ma Vie en Rose | Ален Берлінер | Бельгія |
1998 | Один проти всіх | Seul contre tous | Гаспар Ное | Франція |
1999 | 1-31 грудня | Dezember, 1-31 | Ян Петерс | Німеччина |
2000 | Той, що стікає кров'ю | Bleeder | Ніколас Віндінґ Рефн | Данія |
2001 | Нічия земля | Ničija zemlja | Данис Танович | Боснія і Герцеговина |
2002 | Субота | Sábado | Хуан Віллегас | Аргентина |
2003 | Гори вогонь | Gori vatra | П'єр Жалиця | Боснія і Герцеговина |
2004 | Мила з Марса | Мила от Марс | Софія Зорниця | Болгарія |
2005 | Леді Зі | Лейди Зи | Георгі Дюлгеров | Болгарія |
2006 | Панєнка | Das Fräulein | Андреа Штака | Швейцарія |
2007 | Благочестя | Takva | Езер Кизилтан | Туреччина |
2008 | Б'юїк Рів'єра | Buick Riviera | Ґоран Русинович | Хорватія |
2009 | Звичайні люди | Обични људи/Obični ljudi | Владимир Перишич | Сербія |
2010 | Тилва Рош | Тилва Рош/Tilva Roš | Никола Лежаїч | Сербія |
2011 | Подих | Atmen | Карл Марковіц | Австрія |
2012 | Усі в нашій сім'ї | Toată lumea din familia noastră | Раду Жуде | Румунія |
2013 | У цвіту | გრძელი ნათელი დღეები | Нана Еквтімішвілі, Сімон Грос | Грузія |
2014 | Пісня моєї мами | Annemin Şarkısı | Ерол Мінташ | Туреччина |
2015 | Мустанг | Mustang | Деніз Ґамзе Ерґювен | Туреччина |
2016 | Альбом | Albüm | Мехмет Кан Мертоглу | Туреччина |
2017 | Жахлива мати | საშიში დედა | Ана Урушадзе | Грузія |
2018. | Ага | Ага | Милко Лазаров | Болгарія |
2019. | Take Me Somewhere Nice (Візьми мене в якусь гарну місцинку) | Take Me Somewhere Nice | Ена Сендіяревич | Боснія і Герцеговина |
Нагорода за найкращу режисуру
Рік | Режисер | Фільм | Країна |
---|---|---|---|
2017 | Емануел Парву | Меда або зворотний бік речей | Румунія |
2018 | Іоана Урікару | Лимонад | Румунія |
2019 | Емін Альпер | Історія про трьох сестер | Туреччина |
2020 | Ру Гасанов | Внутрішній острів | Азербайджан |
Нагорода за найкращий короткометражний фільм
Рік | Українська назва | Оригінальна назва | Режисер | Країна |
---|---|---|---|---|
2001 | Copy Shop | Copy Shop | Віргіл Відріх | Австрія |
2002 | 10 хвилина | 10 minuta | Ахмед Імамович | Боснія і Герцеговина |
2003 | Гаманець | Le portefeuille | Вінсент Бірреваертс | Бельгія |
2004 | Я і Всесвіт | Ich und das Universum | Гайо Шомерус | Німеччина |
2005 | Перед світанком | Hajnal | Балінт Кеньєреш | Угорщина |
2006 | Щасливої дороги, Недиме | Sretan put Nedime | Марко Шантич | Словенія |
2007 | Хвилі | Valuri | Адріан Сітару | Румунія |
2008 | Толерантність | Tolerantia | Іван Рамадан | Боснія і Герцеговина |
2009 | Вечірка | Tulum | Далибор Матанич | Хорватія |
2010 | Жовтий місяць | Žuti mjesec | Звонимир Юрич | Хорватія |
2011 | Мезанін | Mezanin | Далибор Матанич | Хорватія |
2012 | Повертання | Kthimi | Блерта Зекірі | Косово |
2013 | У тіні хмари | O umbra de nor | Раду Жуде | Румунія |
2014 | Курка | Kokoška | Уна Гуняк | Хорватія |
2015 | Перлове узбережжя | Бисерна обала/Biserna obala | Душан Касалиця | Чорногорія |
2016 | Перехід | Транзициjа/Tranzicija | Милиця Томович | Сербія |
2017 | У синяву | U plavetnilo | Антонета Аламат Кусіянович | Хорватія |
2018 | Подих | Dah | Ермин Браво | Боснія і Герцеговина |
2019 | Остання картина батька | Poslednja slika o ocu | Стефан Джорджевич | Сербія |
2020 | Antiotpad | Antiotpad | Тин Жанич | Хорватія |
Нагорода за найкращий документальний фільм
Рік | Українська назва | Оригінальна назва | Режисер | Країна |
---|---|---|---|---|
2006 | Що день прийдешній готує | Što sa sobom preko dana | Івона Юка | Хорватія |
2007 | Інформативне спілкування | Informativni razgovori | Намик Кабил | Боснія і Герцеговина |
2008 | Коридор № 8 | Коридор No. 8 | Борис Десподов | Болгарія |
2009 | Кав'яр конекшн | Kavijar konekšn | Драган Николич | Сербія |
2010 | Швачки | Shivackite | Биляна Гарванлева | Північна Македонія |
2011 | Мобітел | Mobitel | Неджад Бегович | Боснія і Герцеговина |
2012 | Вимкни світло | Lumea in patratele | Івана Младенович | Сербія |
2013 | Хворісукалюди | Хворісукалюди | Юрій Речинський | Україна |
2014 | Голий | Goli | Тиха К. Гудац | Хорватія |
2015 | Тото і його сестри | Toto şi surorile lui | Александр Нанау | Румунія |
2016 | На одному подиху | Doar o răsuflare | Моніка Лазуреан-Горган | Румунія |
2017 | Місто Сонця | მზის ქალაქი | Раті Онелі | Грузія |
2018 | Srbenka | Srbenka | Небойша Слієпчевич | Хорватія |
2019 | Коли росла хурма | Xurmalar Yetişən Vaxt | Хілал Байдаров | Азербайджан |
2020 | Merry Christmas, Yiwu (Щасливого Різдва, Їу) | Merry Christmas, Yiwu | Младен Ковачевич | Сербія |
Нагорода найкращій акторці
Рік | Акторка | Фільм | Країна |
---|---|---|---|
2004 | Марія Шкаричич | Ця дивовижна сплітська ніч | Хорватія |
2005 | Зринка Цвитешич | Що за чоловік без вусів? | Хорватія |
2006 | Марія Шкаричич | Фройляйн | Хорватія |
2007 | Саадет Аксой | Яйце | Туреччина |
2008 | Айча Дамґаджі | Мій Марлон і Брандо | Туреччина |
2009 | Ангелікі Папулія і Мері Тсоні | Ікло | Греція |
2010 | Мірела Опрішор | Вівторок після Різдва | Румунія |
2011 | Ада Сондеєску | Loverboy | Румунія |
2012. | Марія Пикич | Діти Сараєва | Боснія і Герцеговина |
2013 | Ліка Баблуані і Маріам Бокерія | У цвіту | Грузія |
2014 | Марі Кітія | Невісти | Грузія |
2015 |
Акторки фільму Мустанг
|
Мустанг | Туреччина |
2016 | Ірена Іванова | Безбожниця | Болгарія |
2017 | Орнела Капетані | Світанок | Албанія |
2018 | Жофія Самоші | Один день | Угорщина |
2019 | Ірині Жамбонас | По колу | Болгарія |
2020 | Марія Шкаричич | Маре | Хорватія |
Нагорода найкращому актору
Рік | Актор | Фільм | Країна |
---|---|---|---|
2004 | Милан Точиновський | Як я вбив святого | Північна Македонія |
2005 | Петер Мусевський | Праця звільнює | Словенія |
2006 | Ракан Русхаїдат | Все дозволено | Хорватія |
2007 | Саша Петрович | Трудно бути милим | Боснія і Герцеговина |
2008 | Леон Лучев і Славко Штимац | Б'юїк Рів'єра | Хорватія i Сербія |
2009 | Реля Попович | Звичайні люди | Сербія |
2010 | Марко Тодорович | Тильва Рош | Сербія |
2011 | Томас Шуберт | Подих | Австрія |
2012 | Уликс Фехміу | Заколотна вулиця | Сербія |
2013 | Богдан Диклич | Перешкода і захист | Сербія |
2014 | Фейяз Думан | Пісня моєї мами | Туреччина |
2015 |
Актори фільму Шевальє
|
Шевальє | Греція |
2016 | Георге Візу | Пси | Румунія |
2017 | Шербан Павлу | Меда або зворотний бік речей | Румунія |
2018 | Леон Лучев | Вантаж | Хорватія |
2019 | Леван Гельбахіані | А потім ми танцювали | Грузія |
2020 | Вангеліс Мурікіс | Копач | Греція |
Почесне Серце Сараєва
Починаючи з 2005 року окремим особам вручають також нагороду «Почесне Серце Сараєва» (Počasno Srce Sarajeva) — за внесок у розвиток Фестивалю, а також у розвиток регіонального кіно (під яким розуміють кінопродукцію країн колишньої Югославії, Балканського півострова і Південної Європи)[1]. У 2016 році впроваджено нагородження «Почесним Серцем Сараєва» за досягнення життя, першим нагороду в цій номінації отримав Роберт де Ніро[2][3]
Рік | Нагороджений | Примітки |
---|---|---|
2005. | Марко Мюллер | Директор Римського кінофестивалю |
2006. | Гаврило Граговац | Колишній міністр культури і спорту Боснії і Гергеговини |
2006. | Майк Лі | Режисер |
2007. | Стів Бушемі | Актор і режисер |
2008. | Кет Віллерс | Продюсер |
2009. | Манфред Шмідт | Виконавчий директор Mitteldeutsche Medienförderung |
2010. | Дітер Косслік | Директор Берлінале |
2011. | Анджеліна Джолі | Акторка і режисерка |
2011. | Джафар Панагі | Режисер |
2011. | Еміль Тедескі | Президент «Атлантик Груп» |
2012. | Бранко Лустіг | Продюсер |
2013. | Роберто Олла | Виконавчий директор Eurimages |
2013. | Бела Тарр | Режисер |
2014. | Гаель Гарсія Берналь | Актор |
2014. | Даніс Танович | Режисер |
2014. | Аньєс Трублі | Модна дизайнерка |
2015. | Атом Егоян | Режисер |
2015. | Бенісіо дель Торо | Актор |
2016. | Роберт де Ніро (Нагорода за життєві досягнення) | Актор, режисер і продюсер |
2016. | Стівен Фрірз | Режисер |
2016. | Вольфганг Амадеус Брюльгарт | Колишній заступник посла та культурний радник посольства Швейцарії в Сараєві |
2017. | Джон Кліз | Актор, режисер і продюсер |
Олівер Стоун | Режисер і продюсер | |
2018. | Нурі Більге Джейлан | Режисер |
Ніяз Хастор | Власник і засновник ASA Prevent Group і засновник фундації Hastor | |
2019. | Алехандро Гонсалес Іньярріту | Режисер |
Ізабель Юппер | Акторка | |
Павел Павліковський | Режисер | |
Тім Рот | Актор | |
2020. | Мішель Франко | Режисер |
Мадс Міккельсен | Актор | |
Див. також
Примітки
- Nagrade - Sarajevo Film Festival. sff.ba (bosanski, engleski). Sarajevo Film Festival. Процитовано 10. 7. 2017.
- Robert De Niro dobitnik prvog Počasnog Srca Sarajeva za životno djelo. sff.ba. 11. 8. 2016. Процитовано 10. 7. 2017.
- De Niro primio Počasno Srce Sarajeva: Cijenit ću i čuvati ovu nagradu. klix.ba. 12. 8. 2016. Процитовано 10. 7. 2017.