Система мір і ваг Стародавнього Єгипту
Система мір і вагів Стародавнього Єгипту — система вимірювання відстаней, площ, об'ємів і ваг, що застосовувалася в Стародавньому Єгипті з часів утворення держави до Елліністичного періоду.
Загальна характеристика
У багатьох напрямах діяльності давніх єгиптян простежується певний, математичний, порядок. Так, довжина папірусів, які використовувалися для письма школярами, була строго визначена і становила 10 пальців, або 16,6 см. Лінійки виготовлялися з каменю або дерева, на їх поверхню наносилася шкала з розподілами.
Єгиптяни вимірювали вагу гирями і вагами. Ваги з'явилися ще в епоху Давнього царства, але спочатку ними користувалися тільки ювеліри і золотих справ майстри. Гирі виготовлялися з полірованого каменя й мали круглу або прямокутну форму. Починаючи з Нового царства стали застосовувати бронзові гирі у вигляді тварин.
Відстані і довжина
Основу визначення відстаней становили крок, шем, давньоєгипетський фарсах (парасанг) та міра річки царська. Довжина вираховувалася з огляду на довжину пальця (джеба) та пальми (цей ієрогліф також розшифровують як долоню руки з розчепіреними пальцями). Протягом тривалого періоду співвідношення було незмінне. Лише у час Пізнього царства (з V ст. до н. е.) цифра збільшилася.
Назва | Давньоєгипетська назва | Співвідношення | Метричний аналог Еквівалент | ||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Палець | 1 палець = 1/4 пальми | 1.875 см (з V ст. до н. е. — 2,85 см) | |||||||
Пальма (або долоня руки з розчепіреними пальцями) | 1 пальма = 4 пальців | 7.5 см (8,725 см) | |||||||
Рука | 1 рука = 5 пальців | 9.38 см | |||||||
Кулак | 1 кулак= 6 пальців | 11.25 см | |||||||
Подвійна пальма | діхас або шесепуї | 1 діхас = 2 пальми = | 17,45 см (або 14,96 см) | ||||||
Мала п'ядь | 1 мала п'ядь = 3 пальми = 12 пальців | 22.5 см | |||||||
Велика п'ядь | 1 large span = 3.5 palms = 14 fingers | 26 см (26,175 см) | |||||||
Джесер | 1 джесер = 4 пальми = 16 пальців= 2 діхаса | 30 см (34,9 см) | |||||||
Ремінь | 1 ремінь = 5 пальм = 20 пальців | 37.5 см | |||||||
Пігон | пігон | 1 пігон = 1 1/4 зерца | 43,625 см. | ||||||
Малий лікоть | 1 малий лікоть = 6 пальм = 24 пальців | 45 см (44,83 см) | |||||||
Царський лікоть | 1 царський лікоть = 7 пальм = 28 пальців | 52.4 см (52,35 см) | |||||||
Стрічка | 1 стрічка=6 рук = 8 пальм = 32 пальців | 60 см | |||||||
Крок | 1 крок = 2 1/3 зерецам | 81,44 см | |||||||
Ксілон | 1 ксілон= 3 царські локтя | 1,57 м | |||||||
Оргія | 1 оргія= 1 1/3 ксілона | 2,09 м | |||||||
Канна | канна | 1 канна= 5 кроків | 4,07 м | ||||||
Шнур | 1 шнур = 100 малих ліктів | 52.5 м (52,35 м) | |||||||
Шем | шем | 1 шем = 1 1/5 ітеру звичайного | 6,282 км | ||||||
Давньоєгипетський фарсах | 1 давньоєгипетський фарсах= 1/9 шема | 6,98 км | |||||||
Міра річки звичайна | ітеру | 1 міра річки звичайна = 1/2 міри річки царської | 5,235 км | ||||||
Міра річки царська | 1 міра річки царська = 20,000 ліктів | 10.47 км |
Площа
Основу визначення площі з часів Давнього царства визначали зі співвідношення до сетхата (сетата). Ця система зберігалася протягом існування усіх періодів Стародавнього Єгипту. Вона також тривала за часів еллінізму (в період правління династії Птолемеїв) та у Римський період. Навіть зберігався на початку Візантійського періоду. Тоді сетхат називався арура.
Назва | Давньоєгипетська назва | Співвідношення | Метричний аналог Еквівалент | ||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Хесеб малий | 1 малий хесеб = 25 звичайних ліктів2 | 6.9 м2 | |||||||
Плечо-ремінь | 1 плечо-ремен=50 звичайних ліктів2 | 13.7 м2 | |||||||
Мех | 1 мех =1/100 сетхат | 27,35 м2 | |||||||
Хет | 1 хет=100 малим ліктям2 | 52.5 м2 | |||||||
Ха | 1 ха=1/10 сетхат | 273,53 м2 | |||||||
Са | 1 са =1/8 сетхат | 341,91 м2 | |||||||
Хесеб | 1=1/4 сетхат | 683,82 м2 | |||||||
Ремен | 1 ремен=1/2 сетхат | 1367,65 м2 | |||||||
Сетат (сетхат) | 1 сетат=100 царським ліктям2=10000 ліктям звичайним2 | 0.276 га або 2735,29 м2 | |||||||
Хата | 1 хата=10 сетхат | 2.76 гa або 27352,9 м м2 |
Об'єм
Визначення сипучих речовин та рідин визначалося, спираючись на значення банки (хіну) та діжки (хекат).
Назва | Давньоєгипетська назва | Співвідношення | Метричний аналог Еквівалент | |||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Дені | дені | 1 дені=1 царський лікоть3 = 30 діжок = 300 банок= 480 джа = 9600 ро | 144 літрів | |||||
Мішок | 1 мішок= 20 діжок[1] або 16 діжок[2] | 96.5 літрів[1] або 76.8 літрів[2] | ||||||
Почетверна діжка | 1 почетверна діжка = 40 банок= 65 джа = 1280 ро | 19.2 літрів | ||||||
Подвійна діжка | хекаті | 1 подвійна діжка = 20 банок= 32 джа = 640 ро | 9.6 літрів | |||||
Діжка | 1 діжка=10 банок= 1/30 дені= 320 ро | 4.8 літри | ||||||
Банка | 1 банка=1/10 діжки= 32 ро = 1/300 дені | 0.48 літрів | ||||||
Джа | джа | 1 джа=5/8 банки= 20 ро | 0.3 літрів | |||||
Ро | 1 ро=1/320 діжок= 1/9600 дені= 1/32 банки | 0.015 літра |
Вага
Назва | Давньоєгипетська назва | Співвідношення | Метричний аналог Еквівалент | ||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
Кантар | 139,78 кг | ||||||
Провідний дебен | 54,6 кг | ||||||
Кіккар | 42,5 кг | ||||||
Ойпе | 8,5 кг | ||||||
Золотий дебен | 1 дебен=10 кіте | 13.6 г[3] 91 г[4] | |||||
Кедеті | кедеті | 1 кедеті-1/10 золотого дебена | 9,096 г | ||||
Мідний дебен | 1 дебен= 6 шематі | 6,78 г | |||||
Кіте | 1 кіте=0.1 дебена | 1,36 г[3] або 9,1 г[4] | |||||
Шематі | shȝts | 1 шематі=1/12 дебена | 1,13 г (7,58г) |
Час
=Назва | Давньоєгипетська назва | Співвідношення | ||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Час | ||||||||
День | 1 день=24 годиннам | |||||||
Місяць | 30 днів | |||||||
Час повенів | 4 місяці = 120 днів | |||||||
Час зростання і врожаю | 4 місяців= 120 днів | |||||||
Час спеки | 4 місяця= 120 днів | |||||||
Рік | 365 днів |
Примітки
- В часи Середнього царства
- В часи Нового царства
- За часів Давнього і Середнього царств
- За часів Нового царства
Джерела
- Loprieno, Antonio (1996). Ancient Egyptian. New York: CUP. ISBN 0521448492.
- Adel Kamel: Maße und Gewichte. In: Wissenschaft im Alten Ägypten. Kemet Heft 4, 2000. Kemet, Berlin 2000, ISSN 0943-5972, S. 38-40.
- Sanchez Rodriguez, Ángel (2000) Astronomía y Matemáticas en el Antiguo Egipto. Aldebarán. ISBN 84-95414-08-2
- Alice Cartocci, cap. 2.2, in La matematica degli Egizi, Firenze, Firenze University Press, 2007, ISBN 978-88-8453-581-8.