Сич Петро
Петро Сич (? — † 1920) — командир полку Дієвої армії УНР.
| Сич Петро | |
|---|---|
| Смерть | 1920 |
| Країна |
 УНР |
| Приналежність |
 Армія УНР |
| Рід військ | Морська піхота |
| Роки служби | 1917 - 1919 |
| Звання | звання не вказане |
| Командування | 1-ий Гуцульський полк морської піхоти УНР |
| Війни / битви |
Перша світова війна Українсько-радянська війна |
Останнє звання у російській армії — штабс-капітан.
З 9 лютого 1918 р. — старшина 2-го Запорізького куреня Окремого Запорізького загону військ Центральної Ради. З 15 березня 1918 р. — командир 2-ї сотні 2-го Запорізького полку Окремої Запорізької дивізії Армії УНР. 24 квітня 1918 брав участь у захопленні більшовицького штабу Криму в Сімферополі.
Один з керівників антигетьманського повстання, очолив Повстанську селянську армію Лівобережжя в Лубнах, активний діяч партії соціалістів-самостійників. З 29 квітня 1919 р. та станом на 16 серпня 1919 р. — командир 1-го Гуцульського полку морської піхоти флоту УНР.
З 6 грудня 1919 року останній командир збірної сотні морської піхоти у складі Збірного пішого полку Київської дивізії Дієвої армії УНР. У січні 1920 року захворів на тиф і, хворий, разом з братом Ільком, хорунжим збірної сотні Гуцульського полку морської піхоти флоту УНР, намагався дістатися Полтавщини. По дорозі був захоплений більшовиками і розстріляний разом із братом.
Джерела
- Тинченко Я. Ю. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917—1921). Книга I. — К. : Темпора, 2007. — ISBN 966-8201-26-4.
- Борис Монкевич. Спомини з 1918 року. - Львів. 1928. с. 118
- Монкевич Б. Слідами новітніх запорожців. Похід Болбочана на Крим. — Львів. — 1928. — С. 195–201;
- Петренко І. Дещо з історії «1-го Гуцульського полку морської піхоти»//Літопис Червоної Калини. — Львів. — 1934. -Ч. 2. — С. 3–5.
- Українська морська піхота 1917-1920 рр. Святослав Шрамченко
- Мирослав Мамчак. Мартиролог офіцерів та урядовців Українського Державного флоту (1917-1921 рр.)