Скаб Ярослава Федорівна

Ярослава Федорівна Скаб (псевдо: «Варка», «Ганка», «Івга» («Ївга»?), «Оля»;нар. 1916, с. Улазів, Любачівський повіт — пом. ?) — діячка українського визвольного руху, лицарка Срібного та Бронзового хрестів заслуги УПА.

Ярослава Скаб
Організаційний референт тимчасового проводу Північно-східного краю «Степ»
Загальна інформація
Народження 1918(1918)
с. Улазів, Любачівський повіт (тепер Польща)
Смерть після 1998
невідомо
Псевдо «Варка», «Ганка», «Івга» («Ївга»?), «Оля»
Військова служба
Приналежність  Українська держава (1941)
Вид ЗС  УПА
 ОУНР
Нагороди та відзнаки

Життєпис

Народилася в сім'ї сільської вчительки.

Член ОУН. Провідниця жіночої сітки Поліського обласного проводу ОУН (?-1944), референт УЧХ Костопільського надрайонного проводу ОУН (1944-?), ВО «Тютюнник» УПА-Північ, організаційний референт (2-га пол. 1944 — ?), а відтак провідник Сарненського окружного проводу ОУН ПЗК (поч. 1945—1946), організаційний референт тимчасового проводу Північно-східного краю (ПСК) «Степ» (1946).

Учасниця чисток радянської агентури в рядах УПА. Уповноважена зі спецдоручень крайового проводу ОУН на ПЗУЗ та крайового військового штабу УПА-Північ. Займалася інспекційною роботою на сході. Восени 1946 р. арештована органами МДБ.

Спогади про Ярославу Скаб
В одному з етапів, з московської тюрми “Бутирки”, прибула невисокого росту худенька дівчина, літ біля тридцяти (Абагур, 1949 р.). Була вона дуже бідно одягнена. Суджена на 25 літ. Звали її Слава Скаб. В розмові я довідалась, що Слава арештована була на Волині. Сиділа в московських тюрмах. І з Московії привезли її в Абагур. Має польське громадянство. Під час польської окупації вчителів українців відправляли вчителювати в центральну Польщу, а з Польщі – в Галичину присилали вчителів – поляків. Так батьки Слави, мама - Олена і батько – Теодор - вчителі, до війни попали в центральні райони Польщі. Там і народилася Слава. Десь на теренах Польщі у відділах УПА була її молодша сестра – Євгенія (Гена). Ця дівчина – Слава і розказала мені про волинську сотню, що в кінці 1943 року з’явилась на Волині під видом УПА, про що я писала раніше. Подібне наше минуле дуже пов'язало мене зі Славою. За короткий час ми дуже здружилися. Потім був Тайшет, 1949 рік - особливі закриті режимні лагеря, 1951 р. - етап за Ангару на будівництво Байкало-Амурської магістралі
- зі спогадів Стефанії Костюк-Процак, всевдо "Марта" - спецкур'єра, ветерана ОУН-УПА, інваліда бойових дій.

З листа Стефанії Костюк-Процак до Ніни Вірченко в 2003р.:

Просиш інформацію про Славу! Ніночко, вона була настільки скритна. Багато ми з нею провели годин разом, але про себе вона говорила мало. 1954 рік, нас відправили в Мордовію (станція Потьма, селище Явас №385/9). В Мордовії Слава Скаб зустріла своїх подруг по підпіллю - Ірину Клочник і Марійку Луцан. По її розмовах з подругами, які були зв’язані з похідними групами 1941-1942 років на Схід України, зрозуміла, що Слава мала якесь відношення до тих подій. Але в таборі вони дотримувались деякої конспірації. І тільки в 1999 році, в Києві, я зустріла одного пана з Польщі, який мені розказав, що Слава Скаб була членом Краєвого проводу Волині, псевдо її “Івга”. Недавно попала мені в руки книжка Анни Караванської-Байляк “Во ім’я Твоє”, де вона описує свій побут в польських тюрмах. Згадує Скаб Євгенію – рідну сестру Слави. Євгенія, 1927 р.н., член ОУН, псевдо “Феська”, засуджена на 13 літ польським військовим судом. Після звільнення жила у Вроцлаві, де і померла
.

З листування Стефанії Костюк - Процак і Слави Скаб відома така інформація про останню: лист від 24.04.1956 Слава вже була звільнена з табору і повернулась до мами, З вересня 1956 року Слава переїхала до Вроцлава (лист від 6.01.1957 р.). Потім переписка обірвалась. Стефанія Костюк-Процак її розшукувала після проголошення незалежності України. Слава відізвалась, лист був у 1992. Останній лист - 26.06.1998 року. Напевно, похована у Вроцлаві.

Вона мала дочку, зятя і двох внучок. В 1992 році Слава Скаб мала 74 роки – це вона писала у листі. Значить, д.н. Слави Скаб 1918 р.

Нагороди
  • Згідно з Постановою УГВР від 8.10.1945 р. і Наказом Головного військового штабу УПА ч. 4/45 від 11.10.1945 р. референт УЧХ Костопільського надрайонного проводу ОУН Ярослава Скаб — «Івга» нагороджена Срібним хрестом заслуги УПА.
  • Згідно з Наказом Головного військового штабу УПА ч. 4/45 від 11.10.1945 р. уповноважена зі спецдоручень крайового військового штабу УПА-Північ Ярослава Скаб — «Варка» нагороджена Бронзовим хрестом заслуги УПА.

Див. також

Джерела та література
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.