Сарни

Са́рни — місто в Україні, центр Сарненського району Рівненської області. Населення становить 29 205 осіб (2019).[1] Місто розташоване на річці Случ (притока Горині), за 90 км на північ від Рівного (автошлях Н25). Залізничний вузол. Льонопереробний завод, металообробна промисловість. Відоме з 1648 року. Статус міста з 1939 року. Південною околицею міста проходить автошлях E373. У місті розташований міжнародний залізничний пункт пропуску з Білоруссю: Сарни—Лунинець.

Сарни
Герб Сарн Прапор Сарн
Основні дані
Країна  Україна
Регіон Рівненська область
Район Сарненський район
Рада Сарненська міська громада
Засноване 1885
Перша згадка 1648
Статус міста з 1939 року
Населення ▼ 29 205 (01.01.2019)[1]
 - повне ▼ 29 205 (01.01.2019)[1]
Площа 21,15 км²
Густота населення 1352 осіб/км²
Поштові індекси 34500—34507
Телефонний код +380-3655
Координати 51°19′37″ пн. ш. 26°37′59″ сх. д.
Висота над рівнем моря 150 м
Водойма річка Случ
День міста перший та другий день Трійці
Відстань
Найближча залізнична станція Сарни
До обл./респ. центру
 - залізницею 87 км
 - автошляхами 90,2 км
До Києва
 - залізницею 311 км
 - автошляхами 305 км
Міська влада
Адреса 34500, Рівненська область, Сарненський р-н, м. Сарни, вул. Широка,31
Вебсторінка Сарненська міська рада
Міський голова Усик Світлана Борисівна (з 2014 року)

 Сарни у Вікісховищі

Карта
Сарни
Сарни

Географія

Фізична відстань до Києва — 267,5 км.[2]

Сусідні населені пункти:[2]

Клімат

Місто знаходиться у зоні помірного клімату. Найтепліший місяць — липень із середньою температурою 18,3 °C (65 °F). Найхолодніший місяць — січень, із середньою температурою -6,1 °С (21 °F).[3]

Клімат у місті вологий континентальний («Dfb» за класифікацією кліматів Кеппена).[4] Опадів 618 мм на рік.[4] Найменша кількість опадів спостерігається в березні й сягає у середньому 29 мм.[4] Найбільша кількість опадів випадає в червні — близько 91 мм.[4] Різниця в опадах між сухими та вологими місяцями становить 62 мм.[4] Пересічна температура січня — -5.5 °C, липня — 18.7 °C.[4] Річна амплітуда температур становить 24.2 °C.[4]

Клімат Сарн
Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд. Рік
Абсолютний максимум, °C 8 11 22 27 30 33 33 37 31 27 17 15 37
Середній максимум, °C −3 −1 3 13 19 23 24 23 20 12 5 0 11
Середня температура, °C −5 −3 0 8 13 17 18 17 14 8 2 −2 7
Середній мінімум, °C −8 −6 −2 3 7 11 12 12 8 5 0 −5 3
Абсолютний мінімум, °C −27 −26 −23 −6 −3 2 6 0 −1 −6 −25 −23 −27
Норма опадів, мм 30 50 20 40 50 60 70 60 50 40 40 40 610
Джерело: Weatherbase

Пам'ятки
  • Розвилка — заповідне урочище (лісове) місцевого значення.

Історія

Сарни називають перлиною Західного Полісся. Місто, яке почалось із залізничного вузла, поєднує історію українців, поляків, євреїв і ромів.[5]

У 1885 році на перехресті залізниць Рівне—Лунинець і Ковель—Коростень (див. Ковельська залізниця) був закладений полустанок, невеличке дерев'яне приміщення. Так і з'явилась на карті поліської залізниці маленька станція «Сарни». Для працівників станції почали будувати житло, помітно почала зростати і чисельність населення. Отож, подальший розвиток міста тісно був пов'язаний із залізницею.

1902 року була проведена гілка Київ-Сарни-Ковель. Після цього в селищі було збудоване паровозне депо та вагонна дільниця.

3 червня 1917 року, постановою Тимчасового Уряду про перетворення 41 сільського поселення в міста, селище при станції Сарни Рівненського повіту Волинської губернії отримало статус міста.

В 1920 році радянська влада, що не визнавала розпоряджень «старого режиму», вдруге надала Сарнам статус міста.

У 1921 році після укладення Ризького миру Сарни опинилися у складі Польщі.

Розпорядженням міністра внутрішніх справ 3 березня 1934 р. територія міста Сарни розширена шляхом вилучення частини колонії Орлівка і села Доротичі з сільської ґміни Немовичі Сарненського повіту і включення їх до міста[6].

19-21 вересня 1939 року 60-та стрілецька дивізія штурмувала Сарненський укріплений район з бетонними дотами і бронепоїздом № 11[7].

6 липня 1941 року місто зайняли німці[8]. У 1942 році німецькі нацисти вбили близько 14 000 євреїв Сарн і округи.

У липні 1941 року після прийняття Акту проголошення Української Держави (30 червня) в Сарнах поряд із низкою сусідніх містечок за ініціативи місцевого керівництва ОУН(б) відбулося проголошення державності України[9]. Сарни входили до військової округи «Заграва» регіональної групи УПА-Північ[10]. У Сарнах у 1941 році містилася штаб-квартира Окружної команди української міліції, організованої з дозволи німецької влади, проте яка підпорядковувалась Поліській Січі на чолі з Тарасом Бульбою-Боровцем[11]. У листопаді 1941 року в Сарнах з'явився гурток товариства «Жіночої служби Україні», який організовував у містечку українські громадські та культурні заходи[12].

11 січня 1944 року Сарни були зайняті радянською армією[8]. Місто почало інтенсивно розвиватись після німецько-радянської війни, поступово набирало промислового характеру. Сьогодні в Сарнах працює 17 промислових підприємств, на яких трудиться майже 3 тисячі чоловік, 12 будівельних, 5 транспортних організацій.

Вигідне географічне розташування, сприятливі умови для розвитку промислового виробництва, природні багатства (ліс, торф, граніт, вапняки та ін.), наявність залізничної станції, автомагістралей обласного та республіканського значення висунули місто в число привабливих ділових партнерів у державі та за кордоном.

До послуг 28-тисячної територіальної громади 6 лікарень, 7 дитячих садків, 4 будинки культури, 88 магазинів, 42 підприємства громадського харчування, 15 побутових підприємств, 2 ринки. У місті діє 9 районних організацій політичних партій, 13 релігійних громад.

Усьому світові стала відома військова база «Сарни» у зв'язку з ліквідацією ракет середньої дальності згідно з договором між колишнім СРСР та США. У Сарнах була знищена остання пускова установка згаданого класу ракет.

Населення

Згідно з переписом населення 2001 року у Сарнах проживало 28 257 осіб[13].

Станом на 1 січня 2019 року, населення становить 29 205 осіб[1].

Динаміка населення[14]
1939195919701979198919922001200620112019
13 400 10 174 15 409 19 137 29 269 30 012 28 144 28 151 28 604 29 205

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[15]

Мова Відсоток
українська 95,22 %
російська 4,18 %
білоруська 0,31 %
циганська 0,12 %
вірменська 0,02 %
польська 0,02 %
молдовська 0,01 %

Освіта

У місті функціонують 3 школи нового типу (НВК «Школа-колегіум» ім. Т. Г. Шевченка, Сарненська гімназія та Сарненський районний ліцей «Лідер»), 2 школи І-ІІІ ступенів (№ 2 та № 4), 2 школи І-ІІ ступенів (№ 3 та № 6), а також спеціалізована школа І ступеня з поглибленим вивченням англійської мови.

У Сарнах розташовані 2 училища (Сарненський професійний аграрний ліцей та вище професійне училище № 22) та педагогічний коледж.

У місті працюють також Сарненська міська бібліотека №1 і Сарненська районна бібліотека для дітей.

У Сарнах є 8 дитячих садочків: № 1 «Дзвіночок», № 3 «Ялинка», № 4 «Сонечко», № 5 «Вербиченька», № 6 «Казка», № 7 «Калинка», № 8 «Веселка» та № 9 «Росинка».

ЗМІ

СарниNews.City — міське інтернет-видання, запущене у вересні 2019 року колективом газети «Сарненські новини» та Агенцією розвитку локальних медіа «Або».[16]

Транспорт

В місті Сарни розташовані залізнична станція, автовокзал, курсує транспорт по 10-ти міських автобусних маршрутах (1/1, 1/2, 2/1, 2/2, 3, 5, 6, 7/1, 7/2, 8).

Відомі люди

У місті народилися чи проживали:

Вісім сарненчан мають почесні звання і нагороди незалежної України, а окремі колективи фізкультури, самодіяльні митці стали лауреатами національних та міжнародних конкурсів.

Галерея

Примітки

Джерела
  1. Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2019 року. Київ: Державна служба статистики України. 2019. с. 62. с. 83. Архів оригіналу за 26 червня 2019. Процитовано 17 жовтня 2019.
  2. місто Сарни — Геопортал адміністративно-територіального устрою України. Архів оригіналу за 14 липня 2014. Процитовано 9 липня 2014.
  3. Клімат Сарн
  4. Sarny climate: Average Temperature, weather by month, Sarny weather averages. Climate-Data.org. Процитовано 17 жовтня 2019. (англ.)
  5. Гайда до Сарн! Путівник містом залізничників і сонячного каменю. СарниNews.City (рос.). Процитовано 21 січня 2020.
  6. Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 3 marca 1934 r. o zmianie granic miasta Sarn w powiecie sarneńskim, województwie wołyńskiem. (пол.)
  7. В.Бешанов. Червоний бліцкриг
  8. Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
  9. Ігор Марчук (2 червня 2017). Брати по зброї. Як бандерівці та петлюрівці “Костопільську Січ” створювали. Історична правда. Процитовано 9 вересня 2019.
  10. Коротун, 1996, с. 13.
  11. Олійник та Завальнюк, 2012, с. 58.
  12. Олійник та Завальнюк, 2012, с. 158-159.
  13. Облікова картка м. Сарни на сайті Верховної Ради України[недоступне посилання з жовтня 2019]
  14. Динаміка чисельності населення міст України
  15. Розподіл населення за рідною мовою, Рівненська область
  16. СарниNews.City - хто ми і чому запустили сайт. СарниNews.City (укр.). Процитовано 17 січня 2020.

Книги
  • Історія міст і сіл Української РСР. Ровенська область. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1973. — С. 542.
  • Коротун І. М., Коротун Л. К. Географія Рівненської області в 3-х частинах. — Рівне, 1996. — 274 с.
  • Олійник Ю. В., Завальнюк О. М. Нацистський окупаційний режим в генеральній окрузі "Волинь-Поділля" (1941–1944 рр.) / Міжнародна громадська організація "Міжнародний фонд "Взаєморозуміння і толерантність"; Державний архів Хмельницької області; Кам янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка. — Хмельницький : Поліграфіст-2, 2012. — 320 с. — ISBN 978-966-1502-55-9.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.