Скадарлія

Скадарлія (серб. Скадарлија, Скадарска вулиця) — старовинний квартал Белграда, столиці Сербії. Розташований в громаді Старі-Град, вважається богемною частиною міста і часто порівнюється з Монмартром в Парижі.

Скадарська вулиця

Розташування

Квартал Скадарлія розташований на північний схід від Площі Республіки і тягнеться уподовж Скадарської вулиці, довжина якої становить 590 м.

Історія

Історія вулиці бере початок з 30-х років XIX століття, з моменту появи циганського поселення в покинутих траншеях перед кріпосним валом. План міста 1854 року розповідає про те, що на місці циганських халуп виникли цегляні будинки ремісників, торговців і дрібних клерків. Проте назва Циганський квартал зберігалося до 1872 року, коли місце стало називатися Скадар на честь середньовічної столиці Сербії (зараз — Шкодер в Албанії).

Скадарлія стала набувати свого богемного характеру в останні два десятиліття XIX століття і особливо, починаючи з 1901 року, після зносу кафани (корчми) «Дарданелли», де жили відомі городяни, письменники і актори, які стали переїжджати в готелі Скадарлії. Найзнаменитішими з них були «Три шешири» («Три капелюхи»), «Два јелена»(«Два олені»), «Златні келих» («Золотий кубок»), «Бандист», «Схід», «Гільдія», «Вук Караджич» і «Два сержанти». Деякі з них збереглися досі.

Остання частина вулиці завершується атріумом. Будинок Джури Якшича, відомого поета і художника, що жив і помер в Скадарлії, перетворився на місце зустрічі поетів на Скадарлійських вечорах.

Після другої світової війни від перебудови вулицю врятував архітектор Углеша Богунович, виступивши в журналі «Politika» в 1957 році. Скадарлію перетворили на живий музей і в 1968 році відремонтували. Через 9 років за ініціативою Парижу, Скадарлія стала офіційно називатися Монмартром Белграда. У кварталі досі зберігся свій кодекс, символи (тростина, гвозика і капелюх) і прапор, що піднімається на початку сезону.[1]

Знамениті особи

Тут жили і творили письменники, поети і публіцисти Борислав Станкович, Йован Йованович, Янко Веселинович, Мілован Глішич, Сімо Матавуль, Радое Доманович, Воїслав Іліч, Іво Чипіко, Велько Петрович, Станіслав Вінавер, Браніслав Нушич, Стеван Сремац, грали ролі актори і актриси Ілля Станоєвич, Вела Нигрінова, Добріца Мілутинович, Жанка Стокич, тут надовго зупинялися хорватські поети і письменники Тваней Уєвич і Густав Крклец, бував Іван Бунін.[1]

Фототека

Примітки
  1. 16/Skadarlija.html The Bohemian History of Belgrade[недоступне посилання з липня 2019] // Serbia national review

Джерела
  • ROMANTIČNO BOEMSKA SKADARLIJA. Kosta Dimitrijević. ISBN 86-82363-20-8.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.