Скальпель
Скальпель (від лат. scalpellum) — це загальний різальний хірургічний інструмент, що використовують для гострого роз'єднання невеликих ділянок тканин під час виконання оперативного втручання.
Належить до підгрупи інструментів для роз'єднання тканин.
Згідно з історичними даними в минулому тисячолітті, до появи скальпеля, найпопулярнішим різальним інструментом був ланцет (від лат. lancea — спис). Чому відбувся перехід до скальпеля, достеменно стверджувати важко, однак останній інструмент легший, зручніший, тонший, контрольованіший.
Якщо порівнювати будову скальпеля та ланцета, принципи ті ж. Однак в скальпеля легша та плоска ручка, специфічне загострення леза.
Будова
Скальпель складається з поверхні, що ріже — леза, та ручки для утримання та управління точністю процесу розтинання. Лезо здебільшого, загострене тільки з однієї сторони. Ручка «сплеснута» в одній площині з лезом. Для зручності, на сучасному етапі, ручку роблять рельєфною, що полегшує утримання інструменту в руці хірурга.
Склад
Виготовляють цей інструмент із високоякісної нержавіючої сталі. Деякі види скальпелів та одноразових лез покривають зверху дорогоцінними металами. В окремих випадках, на різальну поверхню напилюють інші природні матеріали, наприклад алмазний пил.
Одноразові скальпелі можуть виготовляти з комбінованих сплавів та синтетичних матеріалів, так як вимоги щодо вологостійкості та твердості набагато нижчі, це дозволяє здешевити вартість виготовлення в десятки разів у порівнянні із багаторазовими скальпелями.
Види скальпелів
Скальпелі за використанням:
- одноразові
- багаторазові
За особливістю будови:
- черевцевий
- прямий
- гострокінцеві:
- ланцетоподібний
- ввігнутий («гачок», «ніс»)
- косий
- офтальмологічний
- зі змінним лезом
Також, в сучасних умовах, до скальпелів належать лазерні скальпелі та ультразвукові скальпелі, котрі з технічної точки зору не мають нічого спільного із класичним інструментом. Лазерні скальпелі не набули особливого розповсюдження через високу вартість та складнощі технічного обслуговування.
Етимологія
Українське «скальпель» походить (ймовірно, через нім. Skalpell) від лат. scalpellum — «зменшений, вкорочений ножик». Це слово є похідним від scalpo — «дряпаю», «скребу», «вирізую» (пор. праслов. *skala, *sčelь — «скалка», «щіль») і не зв'язане за походженням зі співзвучним словом «скальп»[1].
Примітки
- Етимологічний словник української мови у 7 томах. К.: Наукова думка, 1982—2009.
Посилання
- Скальпель // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.