Скарбове узбережжя
Скарбове узбережжя, Трежер коаст (ангд. Treasure Coast) - область американського штату Флорида, що розташована на атлантичному узбережжі, складена з повітів Індіан-Рівер, Сент-Люсі та Мартін, й за опитуванням 2007 року вже й повіт Палм-Біч. Назва області посилається на іспанський скарбовий флот, що загинув в урагані 1715 року. Назва виникла з бажання мещканців відрізняти себе від південнішого від себе Маямі та його області Золотого узбережжя.
Область включає 2 міські агломерації (столичні статистичні області), призначені Офісом управління та бюджету та використовуються для статистичних цілей Бюро перепису та іншими установами:
- агломерацію Порт Сент-Люсі, що включає повіти Сент-Люсі та Мартін,
- агломерацію Себастьян –Веро Біч,що включає повіт Індіан-Рівер.
Округ Палм-Біч є частиною агломерації Маямі-Форт-Лодердейл-Захід Палм-Біч.
Скарбове узбережжя давно населене, але, як і у інших місцевостях Флориди, популярна ідентичність цього регіону не з'явилася доти, доки в 20-му сторіччі область не побачила свого початкового буму населення. Це один із декількох "прибережних" регіонів у Флориді, як Золоте узбережжя та Перше узбережжя.[1] Цей термін було введено Джоном Дж. Шуманом-молодшим та Гаррі Дж. Шульцом у газету "Веро Біч Прес-Журнал" незабаром після того, як рятувальники почали знаходити іспанський скарб біля узбережжя у 1961 році.[2] Відкриття скарбу зі скарбу 1715 року Флот, загубленого в урагані поблизу Себастьян інлет, мав головне місцеве значення і привернув міжнародну увагу до цього району.[3] Видавець прес-журналу Шуман та редактор Шульц відзначили, що не було назви їх району, що розташовано між відомим Золотим узбережжям (від Палм-Біч до Маямі на південь) та Космічним узбережжям (Бревард на півночі). Вони почали посилатися на свій регіон як «Скарбовий узбережжя» у газеті, і це використання поширилося на громаду.
Центр міських та екологічних рішень Ентоні Дж. Катаніза у Флоридському атлантичному університеті зазначає, що Скарбове узбережжя стає все більш безперервним з рештою Південної Флориди, при цьому значна частина його поточного та прогнозованого розвитку пов'язана зі зростанням міського мегаполісу Великого Маямі.[4]
Міські агломерації
Ламме та Олдаковський встановили, що Скарбове узбережжя містить територію повіту Палм-Біч на північ до Космічного узбережжя з повітами Палм-Біч, Мартін, Сент-Люсі та Індіан-Рівер. Проте вони зазначають, що повіт Палм-Біч залишається частиною Південної Флориди та Великого Маямі.[1] Рада регіонального планування Скарбового узбережжя, що базується в Стюарті, використовує аналогічне визначення й має юрисдикцію щодо цих чотирьох повітів.[5] Інші джерела виключають округ Палм-Біч.[6]
| Регіональна статистика | |
|---|---|
| Склад | |
| Демонім | Скарбовий узбережник (Трежер соастер) |
| Площа - Всього |
4627,3 км² (Трохи більший, ніж Род-Айленд) |
| Населення - Всього - Щільність |
586,414 осіб (оцінка 2014 р.) [7] (Трохи більший за Вайомінг) |
| Найбільше місто | Порт Сент-Люсі (171016 осіб) |
| Найбільша агломерація | агломерація Порт Сент-Люсі (444420 осіб станом на оцінку 2014 року) |
Побережжя скарбів включає дві столичні статистичні області, визначені Управлінням управління та бюджету та використовуються для статистичних цілей Бюро перепису та іншими агенціями. Це:
- Порт Сент-Люсі, штат Флорида, Столичний статистичний район, що складається з округів Мартін та Сент-Люсі. Порт Сент-Люсі визначений головним містом. Двоокруговий столичний статистичний район був вперше визначений у 1983 році як Столичний статистичний район Форт-Пірса. У 1993 році MSA було перейменовано на столичний статистичний район Форт Пірс-Порт Сент-Люсі. У 2006 році Форт Пірс був виключений як головне місто, а назва була змінена на теперішню форму.
- Себастьян-Веро-Біч, штат Флорида, столичний статистичний район, що є суміжним з повітом Індіан-Рівер. Себастьян і Веро-Біч визначені головними містами.
Географія
Все Скарбове узбережжя захищене від Атлантичного океану вузькими пісковиками та бар'єрними островами, що захищають мілководні лагуни, річки та затоки. Безпосередньо внутрішні, соснові та пальметові рівнини рясніють.[8] Через Скарбове узбережжя протікають численні озера та річки, зокрема відома Індійська річка, що є частиною системи Індійської лагуни. У певні пори року мости можуть перешкоджати потоку червоних дрейфових водоростей, викликаючи запах сірководню "гнилим яйцем" в цьому районі. Узбережжя скарбів також межує з атлантичною частиною Внутрішньобережного водного шляху, ділянкою закритої води від Браунсвілла, Тексас до Бостона, Массачусетс.[9]
Громади
Значну частину населення Скарбового узбережжя складають міснвості, визначені переписом (CDPs), майже всі з них - у окрузі Мартін та Індіан-Рівер. Лише одне місто на Скарбовому узбережжі має населення понад 100 000 мешканців, - Порт Сент-Люсі в повіті Сент-Люсі.
Поселення з понад 100 000 мешканцями
- Порт Сент-Люсі (головне місто) - 174 110 осіб
Поселення від 10 000 до 100 000 мешканців
Поселення від 1000 до 10 000 мешканців
- Індіанстаун - 6,083 осіб;
- Фелсмір - 5,439 осіб;
- Індіан-Рівер-Шорес - 4,075 осіб;
- Сіволс-Пойнт - 2100 осіб.
Місця перепису, що не є офіційно поселеннями (за Переписом 2010 року)
- Палм-Сіті - 23,120
- Веро-Біч-Саут - 23 092
- Дженсен-Біч - 11,707
- Хоб-Саунд - 11521
- Лейквуд-Парк - 10458
- Порт Салерно - 10,091
- Гіффорд - 9,590
- Форт-Пірс-Норт - 6,474
- Індіан-Рівер-Естейтс - 6,220
- Рівер-Парк - 5 222
- Форт-Пірс-Саут - 5,062
- Вайт-Сіті - 3,719
- Норт-Рівер-Шорс - 3101
- Роузланд - 1472
Транспорт
Аеропорти
На Скарбовому узбережжі діє Палм-Біцький міжнародний аеропорт у Вест-Палм-Біч. Такох на півночі доступний Орландо-Мельбурнський міжнародний аеропорт.
Морські перевезення
Порт Форт-Пірс, у Форт-Пірсі, є значним портом для імпорту та експорту.
Шосе
Скарбовим узбережжям проходять основні автошляхи північ - південь. Проте вони, як правило, виходять за межі міст. Фларидський тюрнпайк (платний шлях) та міжштатна 95 йдуть паралельно один одному, часом перетинаючи один одного. Через міста проходить U.S.1. Пролягає недалеко від узбережжя й часто розташоване на бар'єрному острові облвсті - острові Хатчісона - Флоридська державна дорога А1А.
Залізниця
Залізниця Флоридського Східного узбережжя здійснює вантажні перевезення вздовж узбережжя. До 1963 року пасажирські поїзди великої відстані діяли маршрутом на Маямі. Помітні пасажирські поїзди, що тоді експлуатувалися: Східно-береговий чемпіон (Атлантична берегова лінія, Нью-Йорк); Місто Маямі (Ілліной Центральний, Чикаго); Діксі Флаєр (Луїсвілль і Нашвілл, Чикаго); Понсе де Леон (Південна залізниця, Цинциннаті); Королівська пальма (Південна залізниця, Цинциннаті); Південний вітер (Луїсвілль і Нашвілл, Чикаго).
Амтрак та Флоридський департамент транспорту обговорюють питання повернення залізничних пасажирських послуг до узбережжя.[10] У 2018 році Brightline (тепер Virgin Trains USA), швидкісна поїздна лінія, оголосила, що шукає місця для нової станції між Форт-Пірсом та Маямі.[11][12] Зрештою, північно-західним кінцем буде Орландо.
Примітки
- Lamme & Oldakowski, p. 331.
- Tyler Treadway (27 березня 2011). Who came up with the 'Treasure Coast' name?. tcpalm.com. Процитовано 25 березня 2012.
- The storm that gave the Treasure Coast its name. The Miami Herald. 10 червня 1996. Процитовано 26 березня 2012.
- "Charting the Course", p. 3.
- About the Council. www.tcrpc.org. Treasure Coast Regional Planning Council. 2013. Процитовано 7 березня 2013.
- "Charting the Course", p. 2–3.
- State & County QuickFacts. US Census Bureau. Процитовано 24 липня 2008.
- http://www.infoplease.com/ce6/us/A0858162.html%7Cdate=2011-03-19
- Jim Waymer (2 липня 2010). Man on mission to sweeten smell of Indian River Lagoon. Burlington Free Press.
- "Orlando Sun-Sentinel," Feb 22, 2013, Angel Streeter, "Amtrak still hopeful for service on FEC tracks" http://articles.sun-sentinel.com/2013-02-22/news/fl-amtrak-florida-east-coast-railroad-20130215_1_amtrak-service-fec-passenger-service
- Janny Rodriguez, WPTV September 6, 2018 "Brightline considers Fort Pierce train station," https://www.wptv.com/news/region-st-lucie-county/fort-pierce/brightlineconsiders-fort-pierce-train-station
- Keona Gardner, TC Palm, September 5, 2018 "Fort Pierce: Brightline wants to build station, hotel at H.D. King site downtown" https://www.tcpalm.com/story/news/local/shaping-our-future/all-aboard-florida/2018/09/05/brightline-interested-h-d-king-site-fort-pierce/1199122002/
Посилання
- The storm that gave the Treasure Coast its name. The Miami Herald. 10 червня 1996. Процитовано 26 березня 2012.
- Anthony J. Catanese Center for Urban and Environmental Solutions at Florida Atlantic University (2006). Charting the Course: Where is South Florida Heading?. Florida Atlantic University. Архів оригіналу за 16 грудня 2011. Процитовано 27 березня 2012.
- Lamme, Ary J.; Oldakowski, Raymond K. (2007). Spinning a New Geography of Vernacular Regional Identity: Florida in the Twenty-First Century. Southeastern Geographer (University of North Carolina Press) 47 (2): 320–340. doi:10.1353/sgo.2007.0029.
- Tyler Treadway (27 березня 2011). Who came up with the 'Treasure Coast' name?. tcpalm.com. Процитовано 27 березня 2012.
Література
- Spence, Sharon Lloyd (2007). Florida's Palm Beaches & the Treasure Coast. Hunter Publishing. ISBN 1-58843-831-7.
- Champion Map Space and Treasure Coast Cities. Rand McNally. 2010. ISBN 0-528-88232-5. «A guide to the Space and Treasure Coast cities»
- Thurlow, Sandra Henderson (1992). Sewall's Point: The History of a Peninsular Community on Florida's Treasure Coast. ISBN 0-9630788-0-1.
- McGoun, William E. (1998). Southeast Florida Pioneers: The Palm and Treasure Coasts. ISBN 1-56164-157-X. «A resource relating the history of the region»