Скольчанка

Резерват природи Скольчанка (пол. Rezerwat stepowy Skołczanka) - природний заповідник у Тинці біля Кракова. Розташований на Дужей Ководже на Тинецьких пагорбах у межах ландшафтного Бєлянсько-Тинецького парку в Кракові. Розташований у найпівнічнішій частині Тинецьких пагорбів , на виході з автостради А4 до Тинця [1] .

Степовий резерват природи Скольчанка
Фрагмент резервату
Фрагмент резервату
50°00′ пн. ш. 19°49′ сх. д.
Розташування:  Польща
Краків
Скольчанка
Найближче місто: Краків
Площа: 36,77 га
Заснований: 1957 року
Країна  Польща

Це заповідник фауни ( степовий ), часткова площа 36,77 га, створений в 1957 році у тодішньому селі Тинець . Займає фрагмент площі зарослий лісовими і теплолюбними заростями, а на його околицях і полянах є також піщані і ксеротермічні луки. Захищає ліс сосна - ялина - бук , рослинність ксеротермічна , зокрема, близько 500 видів рідкісних метеликів і оси, серед інших Бархатниця Дріади [2] [3] .

Луки в заповіднику є напівприродними і вимагають активних захисних заходів для запобігання заростання деревами і чагарниками. Підтверджено існування, серед інших, таких охоронюваних рослин: дев'ятисил безстеблевий , журавець кривавий , самосил гайовий , сон лучний , тимьян євразійський , молодило шароносне , конвалія звичайна і європейський копитняк [4] .

У квітні 2010 року була спалена частина заповідника, що займала луки та середовище існування Бархатниці Дріади [5] .

У південній частині заповідника знаходяться два масові поховання , в яких поховано близько 500 євреїв з околиць Кракова - жертв німецького геноциду, убитих влітку 1942 року [4].

  • Вапнякові скелі
  • Єврейські гробниці
  • Давні луки на вершині
  • Місце релігійного культу
  • Фрагмент заповідника

На західній стороні заповідника Скольчанки є аналогічна територія, що охороняється, але має статус екологічного користування - урочище Ковадза .

Через заповідну зону веде маркований туристичний маршрут: Зелена петля від бенедиктинського абатства в Тинцю через Велканоц, Ковадзу, Дужу Ководжу , Скольчанку, Остру Гуру , Гумінек , Стемпніцу , Гродзіско і далі берегом Вісли, аж до бенедиктинського абатства. Довжина - близько 8 км. Ця стежка називається Шляхом Семи пагорбів [1]

Примітки
  1. Okolice Krakowa. Mapa 1:50 000. Kraków: Compass. ISBN 978-83-89165-99-2.
  2. Murawy kserotermiczne Małopolski.
  3. Internetowy Przewodnik po Małopolsce. Архів оригіналу за 7 жовтня 2018. Процитовано 25 лютого 2019.
  4. Tyniec i Wzgórza Tynieckie. Informator turystyczny. Kraków: Krakowski Ośrodek Informacji i Reklamy Turystycznej "WAWEL-TOURIST". с. 43–45.
  5. Informacja o pożarze.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.