Ялиця

Ялиця (Abies) — рід вічнозелених однодомних дерев з родини соснових. Етимологічно слово Abies походить від стародавньої латинської назви ялиці. Слова ялина і ялиця виводять з індоєвропейського *edh- — «гострий»[1]. Рід містить близько 50 видів. Рід має поширення: Північна Америка, Центральна Америка, Європа, Північна Африка, Азія (на південь до Гімалаїв, Південного Китаю, і Тайваню), тобто помірні й бореальні області Північної півкулі. Окрім двох бореальних видів, Abies balsamea (в Північній Америці) і Abies sibirica (в Євразії), рід обмежується гірськими районами в субтропічних і помірних широтах північної півкулі. Ростуть на ділянках з достатньою кількістю вологи і на глибоких ґрунтах, де вони ростуть швидко і не досягають великих вікових груп.

Ялиця
Період існування: 49–0 млн р. т. еоцен — наш час
Ялиця біла — типовий вид
Біологічна класифікація
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
(без рангу): Голонасінні (Gymnosperms)
Відділ: Хвойні (Pinophyta)
Клас: Хвойні (Pinopsida)
Порядок: Соснові (Pinales)
Родина: Соснові (Pinaceae)
Підродина: Abietoideae
Рід: Ялиця (Abies)
Mill.
Види

дивитись текст

Вікісховище: Abies

Опис

Види ялиці, як правило, однодомні вічнозелені дерева з кроною шпилевого або конічного типу, яка часто стає уплощеною або закругленою в старих дерев. Часто утворює криволісся на верхній межі зростання дерев. Abies, як правило, мають один прямий стовбур з рівномірно розподіленими гілками. Гладка і тонка кора на молодих деревах, несе пухирі смоли, у віці часто товста і борозниста або лущиться у вигляді пластин. У більшості видів кора забезпечує слабкий захист від вогню, хоча деякі види є пожежно терпимими. Голки зберігаються 5 і більше років (максимум 53 років в Abies amabilis). Жіночі шишки прямостоячі, від яйцевидих до циліндричних, як правило, смолисті. Пилкові шишки пахвові, щільно згруповані, коли з'являються навесні, підвісні, від жовтого до червоного, зеленого, синього або фіолетового кольору. Насіння крилате.

Ялиця-цариця в Рожнятівському районі Івано-Франківської області

В Україні

В Україні росте один дикорослий вид роду — ялиця біла або гребінчаста (Abies alba), до 55 м заввишки, поширений у Карпатах у нижній мішаній смузі лісів разом з буком і смерекою, до висоти 1 200 м; на рівнині — острівні масиви біля Львова, Яворова, Жовкви, Рави Руської. Деревину ялиці білої використовують як будівельний матеріал до виготовлення музичних інструментів, меблів та целюлози. Як декоративне дерево вирощують ялицю білу та інші види роду в парках України (також ялицю бальзамічну — Abies balsamea, ялицю одноколірну — Abies concolor та ін.).

Одна з найбільших ялиць, виявлених в Українських Карпатах, росте на території природного заповідника «Ґорґани», поруч науково-пізнавальної стежки. За даними замірів науковців установи станом на 2010 р., діаметр окружності стовбура на висоті 1,5 м від землі становить 133 см, висота ― 53,4 м[2]. Орієнтовний вік ― понад 350 р.

Ще один екземпляр, що зростає в Рожнятівському районі, має в окружності 433 см, діаметр 138 см, орієнтовний вік ― 500 років. Заповідана в 2020 р.

Використання

Північноамериканські ялиці зрізають на деревину, але якість деревини ялиці набагато гірша ніж у сосни або ялини (за виключенням Abies procera), тому деревину ялиці використовують тільки для внутрішніх робіт, а також переробляють на сировину для виготовлення паперу. У США і Канаді ялиця Нордмана, ялиця бальзамічна, Abies procera, Abies fraseri популярні як новорічні ялинки. Ялицю також вирощують як декоративні рослини (найчастіше Abies koreana і Abies fraseri). Дєякі види ялиці мають приємний запах; їх листя використовувалося як матеріал для начинки подушок. Більшість комерційних продуктів з «сосновим запахом», насправді з ароматом ефірних олій дистильованих з листя ялиці.

Класифікація
Ялиця біла
Ялиця бальзамічна
Поширення в Євразії

Група Balsamea (тайгові, північні і високогірні райони Азії та Північної Америки):

Група Grandis (західні райони Північної Америки аж до Мексики й Ґватемали; рівнина на півночі, середні висоти на півдні ареалу):

Група Abies (Центральна, Південна і Східна Європа; Мала Азія):

Група Piceaster (Південна Іспанія, Півд.-Зах.Африка):

Група Momi (Східна і Центральна Азія, Гімалаї):

Група Amabilis (Тихоокеанське узбережжя Північної Америки і Японії):

Група Pseudopicea (Гімалаї, високогір'я):

Група Oiamel (Мексика, високогір'я):

Група Nobilis (Захід США, високогір'я):

Група Bracteata (Узбережжя Каліфорнії):

Галерея

Примітки
  1. Півторак Г.П., Пономарів О.Д., Стоянов І.А., та ін. (укл.). Етимологічний словник української мови. — Київ, 2012. — Т. 6. — С. 543.
  2. Лахва, Світлана (2010). Пізнавальна стежка «Греготи Ґорґан». МІнекоприроди.

Посилання

Література
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.