Скорняков Сергій Іванович
Сергій Іванович Скорняков (нар. 1883, Оренбург — пом. 22 листопада 1921, Базар) — український військовк, сотник саперної сотні 4-ї Київської стрілецької дивізії Армії УНР.
Сергій Іванович Скорняков | |
---|---|
Сотник | |
Загальна інформація | |
Народження |
1883 Оренбург |
Смерть |
22 листопада 1921 Базар |
Національність | росіянин |
Alma Mater | Миколаївське військове училище |
Військова служба | |
Роки служби |
1909–1920 1920–1921 |
Приналежність | Російська імперія → УНР |
Вид ЗС | Армія УНР |
Рід військ | Сухопутні війська |
Формування | 4-та Київська дивізія армії УНР |
Війни / битви |
Перша світова війна Радянсько-українська війна (Другий Зимовий похід) |
Життєпис
Сергій Скорняков народився у 1883 році в Оренбурзі в дворянській родині оренбурзьких козаків. Закінчив кадетський корпус і Миколаївське військове училище за військовою спеціальністю сапер. У 1909 році поручик польового саперного батальйону. Дослужився до звання капітана царської армії.
З червня 1920 року Скорняков сотник технічної (саперної) сотні 4-ї Київської дивізії. 21 листопада 1920 року разом з дивізією під натиском більшовиків перейшов річку Збруч, опинившись в еміграції.
Після розформування Повстансько-партизанського штабу в жовтні 1921 року взяв участь у Другому Зимовому поході Повстанської армії у складі Подільської повстанської групи. 16 листопада Сергій Скорняков потрапив у полон до більшовиків. Розстріляний 22 листопада 1921 року біля містечка Базар. Реабілітований 25 березня 1998 року.[1]
Примітки
- Державний архів СБУ, арх. 74629 фп., т. 1, арк. — 36-37.
Посилання
- Рейд у вічність / Р. М. Коваль; заг. ред. Р. М. Коваль. — К.: «Діокор», 2001. — 126 с. ISBN 966-96038-1-1