Скорпіон II

Основний образотворчий доказ існування цього царя — верхівка булави з Нехена. На ній цар зображений у білій короні. В Гебель Джауті також було знайдено сграффіто, яке зображало Гора-Скорпіона, який перемагає іншого додинастичного правителя.

Існує низка теорій, що по-різному трактують положення Скорпіона. Деякі дослідники вважають його місцевим правителем Єраконполя, інші вважають, що під його владою перебував весь Єгипет. Імовірно, він був одним з попередників Нармера, але також існує точка зору, яка ототожнює Скорпіона та Нармера.

Деталь рельєфа булави «Скорпіона» II, з його зображенням, знайдена в Нехені/Єраконполі (музей Ашмола)

Рельєфне зображення на кам'яній верхівці булави, знайденої в Єраконполі, показує царя розпорядником землеробського свята «Ораної землі». Скорпіон поданий у білій короні Верхнього Єгипту, у спеціальному ритуальному одязі з прикріпленим ззаду воловим хвостом (характерний атрибут фараона у багатьох релігійних церемоніях), він стоїть на березі каналу, з сапкою у руках. Можливо, він відриває іригаційні канали для зрошення полів або викопує першу лунку, щоб покласти туди камінь для заснування храму або навіть цілого міста. Початок заснування будь-якої важливої споруди було прерогативою царя у стародавньому Єгипті.

Торс статуї Скорпіона ІІ, протодинастічний період, 3200 до н.е

Поблизу його голови зображені семипелюсткова розетка (альтернативне написання титулу — Гор) і скорпіон, що, ймовірно, читається як «цар Скорпіон». Його ім'я дійсно могло бути «Скорпіон», оскільки єгипетською писалось воно як щось на кшталт «Сркт» («Srqt» — Серкет; але у давньоєгипетському написанні це ім'я стоїть у жіночому роді, що дивує дослідників). Булава, вочевидь, була призначена служити для увічнення перемоги царя, на чолі союзних номів, представлених своїми штандартами, не лише над іншими номами, а й над іноземними ворогами. Два з тих штандартів досить цікаві, оскільки зображують тварин, присвячених Сету. Це показує, що у той, досить ранній час, служителі Сета підтримували правителя. На жердинах з гербами, як на шибеницях, повішені птиці — ібіси (ібіс означає слово «рехіт» і перекладається як «піддані», «народ», «люди»), символічне зображення єгиптян. У даному випадку народ Єгипту був завойований царем Скорпіоном. Однак за іншими джерелами, цей символ почав зображати народ Єгипту набагато пізніше, а в той час позначав іноземців, які не були єгиптянами. Таким чином, булава царя Скорпіона зображує цього правителя, як переможця людей, що жили десь у Західній Дельті.

Останні відкриття дають змогу припустити, що Скорпіон означає не ім'я, а радше титул або звання.

Певно, він походив з дому Єраконполя, а не з дому Тиса, стародавнього міста Тініської династії, звідки походив його послідовник фараон Нармер. Його ім'я значиться також на глечиках, знайдених трохи південніше Мемфіса, а значить зовсім близько від Нижньоєгипетської землі. Збоку від імені є приписка, що починається зі знака, який позначає Нижній Єгипет. Імовірно, йому належить шиферна палетка, на якій з одного боку показані, як уособлення царя сокіл, лев, скорпіон і царські стяги-штандарти руйнують фортеці, а з другого — дерева, бики, осли, барани, і все це названо словом «Лівія», що, мабуть, має позначати тварин, захоплених у Лівії, і саму цю країну. Сокіл і лев зазвичай представляли царя, а зображення скорпіона показує, що таким був Скорпіон.

З розглянутих вище написів і рельєфів видно, що Скорпіон був правителем великій території що тягнулася щонайменше від Нехена на півдні до Тура на півночі.

Хоча 4-кімнатна гробниця в Абідосі вважається гробницею царя Скорпіона, жодних переконливих аргументів перебування царя Скорпіона в Абідосі немає. Водночас саме там були знайдені поховання деяких царів I династії, а також правителів додинастичного періоду. Єдиним іншим доказом існування царя Скорпіона можуть служити серехі, знайдені на вазах (у серехах зазвичай писали імена царів у ранній період, щось на кшталт картушів). Серех царя Скорпіона був виявлений на винному глечику з Міншат-Абу-Аммар. За іншими джерелами, цей напис читається як «Аха» (wḥȝ) — цар першої династії, також відомий як Менес. Напис «Цар Скорпіон» був прочитаний на 2 інших серехах, знайдених на глечиках з Тархана, але це теж ще не доведено.

Персонаж на ім'я Скорпіон, образ якого дуже умовно співвідноситься з реальним правителем Єгипту, є головним героєм фільму «Цар скорпіонів» (2002), випущеного як приквел до фільму «Мумія повертається».

• 1. Верхівка булави, знайдена в районі храму Єраконполя (Нехена), у так званому «Main Deposit» Квібелом 1898 року. Нині зберігається у музеї Ашмола, Оксфорд. Англія.
• 2. Напис на глечику «Скорпіон» (?) або Хор-Аха (?), знайденому у Східній Дельті, у Мішнат Абу Омар.
• 3. Ірі-Гор/Скорпіон/Хор-Аха (?). Напис на глечику, знайденому у Східній Дельті, в Мішнат Абу Омар. Гробниця 160. Зберігається у Каїрському музеї.

• Список керівників держав 4 тисячоліття до н.е.

• Jochem Kahl: Ober- und Unterägypten: Eine dualistische Konstruktion und ihre Anfänge. In: Rainer Albertz (Hg.): Räume und Grenzen: Topologische Konzepte in den antiken Kulturen des östlichen Mittelmeerraums. Utz, München 2007, ISBN 3-8316-0699-4.
• Werner Kaiser, Günter Dreyer: Umm el-Qaab: Nachuntersuchungen im frühzeitlichen Königsfriedhof. 2. Vorbericht. In: Mitteilungen des Deutschen Archäologischen Instituts Kairo Nr. 38. von Zabern, Mainz 1982, ISBN 3-8053-0552-4.
• Peter Kaplony: Inschriften der Ägyptischen Frühzeit: Supplement. Harrassowitz, Wiesbaden 1966, ISBN 3-447-00052-X
• Edited by E.C.M. van den Brink], Amsterdam, Netherlands Foundation for Archaeological Research in Egypt (Nederlandse Stichting voor Archeologisch Onderzoek in Egypte) (distributed by Nederlands Instituut voor het Nabije Oosten, P.B. 9515, 2300 RA Leiden, Netherlands, 1988. (17 x 24 cm; XV, 325 p., maps, fig., ill., tables, pl.); ISBN 90-70556-30-8.
• KROEPER, Karla, Minshat Abu Omar — Burials with Palettes, in: Aspects of Early Egypt, 70-92. (map, tables, fig., pl.).
• CIALOWICZ, Krzysztof M., La tête de massue du roi Scorpion, in: 50 Years of Polish Excavations in Egypt and the Near East. Acts of the Symposium at the Warsaw University 1986, Varsovie, Centre Professeur Kazimierz Michalowski d'Archéologie Méditerranéenne de l'Université de Varsovie et Centre d'Archéologie Mediterranéenne de l'Académie Polonaise des Sciences, 1994, 82-85.
• Quibell, James Edward: Hierakonpolis. — London: Quaritch, 1900–1902. — Pt. I–II ; 4º. — (ERA ; [4th #. 5th year, 1898–1899,] Nr. 4-5)