Булава

Булава́ холодна зброя ударно-роздроблювальної дії, а також символ влади у деяких країнах.

Середньовічний воїн з булавою і краплеподібним щитом
Віктор Васнецов «Бій скіфів зі слов'янами», 1881 р.
Навершя булави-пістоля. Дім Інвалідів, Париж

Історія

Стародавня холодна зброя, відома з найдавніших часів у багатьох народів. Розвинулася під час пізнього палеоліту з простої бойової палиці, до якої були додані гострі скалки з кременя чи обсидіану. Ретельно вирізана крем'яна головка булави була одним з артефактів, знайдених при розкопках неолітичного кургану Наут в Ірландії; відоме багато знахідок булавних головок з отворами, що належать до Бронзової доби.

Була на озброєнні у Римі, країнах середньовічної Європи та Київській Русі. 3 появою вогнепальної зброї поступово вийшла з ужитку.

Різновидом булав були моргенштерни — у вигляді шипчастих куль на держаках.

Символ влади

Символ влади у українців, поляків, турків та інших народів. Один з українських козацьких клейнодів.

Російська імперія

У козацьких військах Російської імперії XIX — XX ст. (Амурському, Астраханському, Донському, Кубанському, Уральському, Семиріченському, Оренбурзькому, Сибірському, Терському, Забайкальському, Уссурійському) булави, перначі та інші клейноди жалувалися козацьким отаманам і війську від імені російських імператорів та імператриць. Булава уособлювала владу отамана над військом і, водночас, була символом залежності козаків від російської корони.

Галерея

Див. також

Примітки

    Література

    Посилання
    This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.