Скотт Вестерфельд

Скотт Вестерфельд народився 5 травня 1963 року в Далласі, штат Техас. Батьки — Памела та Ллойд Вестерфельди. Скотт був третьою дитиною в сім'ї після сестер Венді і Джекі. Закінчив Arts Magnet High School у Далласі. Будучи підлітком почав писати музику.

Згодом сім'я переїхала у Коннектикут у зв'язку з роботою батька, який був програмістом і свого часу працював, окрім іншого, над програмою «Аполлон». 1985 року Скотт Вестерфельд здобув ступінь бакалавра з філософії у Коледжі Вассара (Поукпзі, штат Нью-Йорк). Дебютним романом став «Поліморф», опублікований в 1997 році. Потім були видані «Fine Prey» (1998) і «Evolution's Darling» (2000).

В 2001 році одружився з австралійкою Жюстін Ларбалестьє, також письменницею, з якою проживає в Сіднеї. Подружжя багато подорожує. Скотт, крім написання книг, також працює розробником програмного забезпечення і складає музику для сучасних танців.

В 2003 році вийшла дилогія «Послідовність», рік по тому з'явився перший роман містичної трилогії «Опівнічники», яка принесла Вестерфельдові популярність. Скотт є автором кількох оповідань, документальних книг і десятків творів для дітей. Також крім своїх опублікованих творів, Вестерфельд написав кілька оповідань, які можна безкоштовно прочитати онлайн[1].

Окремі твори

• «Поліморф» (англ. Polymorph, 1997)
• «Прекрасна здобич» (англ. Fine Prey, 1998)
• «Обранець еволюції» (англ. Evolution's Darling, 2000)
• «Як вчора» (англ. So Yesterday, 2004)
• «Зона розливу» (англ. The Spill Zone, 2017)
• «Зона розливу: порушена обітниця» (англ. Spill Zone: The Broken Vow, 2019)

Оповідання

• «Порухи її очей» (англ. The Movements of Her Eyes, 2000)
• «Все не втрачено» (англ. All Is Not Lost, 2000)
• «Неявна угода» (англ. Non-Disclosure Agreement, 2001)
• «Діти в Спільноті» (англ. The Children in Society, 2002)
• «Неспортивна поведінка» (англ. Unsportsmanlike Conduct, 2003)
• «Те, що не вбиває нас» (англ. That Which Does Not Kill Us, 2003)
• «Тупий чарівний павук» (англ. Ass-Hat Magic Spider, 2008)
• «Тупий досконалий світ» (англ. Stupid Perfect World, 2008)
• «Ясний Хаос» (англ. Definition Chaos, 2009)
• «Прищеплення» (англ. Inoculata, 2010)

Цикл «Послідовність» (Succession)

• «Вторгнення в Імперію» (англ. The Risen Empire, 2003)
• «Вбивство Світів» (англ. The Killing of Worlds, 2003)

Цикл «Опівнічники» (Midnighters)

• «Таємна година» (англ. The Secret Hour, 2004)
• «Дотик Темряви» (англ. Touching Darkness, 2005)
• «Блакитний полудень» (англ. Blue Noon, 2006)

Цикл «Потвори» (Uglies)[2]

• «Потвори» (англ. Uglies, 2005)
• «Красуні» (англ. Pretties, 2005)
• «Особливі» (англ. Specials, 2006)
• «Екстра» (англ. Extras, 2007)
• «Від Боґуса до Бабблі: посібник знавця світу Потвор» (англ. Bogus to Bubbly: An Insider's Guide to the World of Uglies, 2008)
• «Історія Шай» (англ. Shay's Story, 2012) (манґа)
• «Різаки» (англ. Uglies: Cutters, 2012) (манґа)
• «Самозванці» (англ. Impostors, 2018)
• «Розбите місто» (англ. Shatter City, 2019)
• «Край дзеркала» (англ. Mirror's Edge, 2021)

Цикл «Проблиски» (Peeps)[3]

• «Проблиски» (англ. Peeps, 2005)
• «Останні дні» (англ. The Last Days, 2006)

Цикл «Левіафан» (Leviathan)

• «Левіафан» (англ. Leviathan, 2009)
• «Бегемот» (англ. Behemoth, 2010)
• «Голіаф» (англ. Goliath, 2011)
• «Посібник з аеронавтики» (англ. The Manual of Aeronautics, 2012)

Цикл «Нулі» (Zeroes)

• «Нулі» (англ. Zeroes, 2015) — у співавторстві з Марго Ланаган і Деборою Біанкотті
• «Рій» (англ. Swarm, 2016) — у співавторстві з Марго Ланаган і Деборою Біанкотті
• «Нексус» (англ. Nexus, 2018) — у співавторстві з Марго Ланаган і Деборою Біанкотті

Есе

• «Read This» (NYRSF) (1998)
• «YA Fiction» (2008)
• «Afterword (Leviathan)» (2009)
• «Steampunk» (2010)
• «Afterword (Behemoth)» (2010)
• «Afterword (Goliath)» (2011)

Інша література

• «The Berlin Airlift» (1989)
• «Watergate» (1991)
• «The World of the Golden Compass: The Otherworldly Ride Continues» (2007)

• Номінація на премію Філіпа К. Діка (2001) як найкраща НФ-книга США та Особлива згадка Victorian Premier's Award за «Обранець еволюції».
• Aurealis Award за «Таємну годину».
• «Проблиски» і «Потвори» було названо Асоціацією бібліотекарів Америки «Найкращою дитячо-юнацькою книгою» в 2006 році.
• «Левіафан» в 2010 виборов Премію Локус як найкраща дитячо-юнацька фантастика. У тій же номінації 2011 року російський переклад здобув нагороду журналу «Мир Фантастики».
• «Leviathan» було номіновано на премію ORCA (Oregon Reader's Choice Award).
• Номінація на Премію Неб'юла за роман «Бегемот».
• Премія «Сейун» (星雲賞) за «Левіафан» як найкращий перекладений роман[4].

• Офіційний вебсайт письменника
• Скотт Вестерфель на «Лабораторї фантастики»
• Скотт Вестерфельд на Internet Speculative Fiction Database