Скотт (антарктична станція)

Скотт-Бейс (англ. Scott Base) - новозеландська цілорічна антарктична наукова станція, розташована на острові Росс, в безпосередній близькості від вулкана Еребус, на території Росса. Станція розташована за 3 км від станції Мак-Мердо (США) і за 1353 км від Південного полюса. Станція знаходиться під управлінням Новозеландського інституту Антарктики (New Zealand Antarctic Institute). Станція отримала свою назву на честь увічнення пам'яті Роберта Скотта - британського дослідника і мандрівника, який організував дві експедиції в Антарктиду.

Скотт
Вид на базу з висоти пташиного польоту
Статус Постійна
Країна  Нова Зеландія
Дата заснування 1957
Населення до 85
Координати 77°31′ пд. ш. 166°27′ сх. д.
Скотт
 Скотт у Вікісховищі
Новозеландська антарктична станція Скотт-Бейс

Історія

Рішення про будівництво власної антарктичній станції для підтримки проведення міжнародної транс-антарктичної експедиції в рамках наукових програм Міжнародного геофізичного року було прийнято урядом Нової Зеландії в 1956 році. Будівництво станції почалося в січні 1957 року і вже 20 січня того ж року відбулося офіційне відкриття станції. На момент створення станція являла собою комплекс з шести будівель, з'єднаних критими переходами. З 1962 року станція була переведена на цілорічний режим роботи. В 1976 - 1977 роках на станції була проведена велика реконструкція і частина оригінальних будівель була замінена на нові. У 2005 році на станції було зведено найбільшу за її історію будівлю площею 1800 м².

Сучасний стан

На початок ХХІ сторіччя станція здатна цілий рік приймати до 15 осіб, а в літній час забезпечувати проживання до 85 чоловік. Максимальна кількість людей на станції було в січні 1999 року - 112, а мінімальне під час зимівлі 2000 року - 9. За час існування станцію відвідало близько 10 000 чоловік.

Станція обладнана для проведення метеоролігічних, геофізичних, гляціологічних, океанологічних і біологічних спостережень і досліджень. База також активно використовується як міжнародний маршрутний центр для досліджень прилеглих територій.

Станція оснащена злітно-посадковою смугою, постійна дорога пов'язує її зі станцією Мак-Мердо.

У 2010 році побудована вітряна елетростанція з продуктивністю близько 1 МВт електроенергії на годину [1].

Клімат
Клімат (1981−2010)
Показник Січ Лют Бер Кві Тра Чер Лип Сер Вер Жов Лис Гру Рік
Середній максимум, °C −1,2 −8 −15,9 −18,7 −20 −20,1 −22,5 −23,4 −21,3 −15,6 −7,2 −1,2 −14,6
Середня температура, °C −4,5 −11,6 −20,6 −24,2 −25,7 −26 −28,7 −30 −27,6 −20,8 −11,3 −4,5 −19,6
Середній мінімум, °C −7,9 −15,3 −25,3 −29,7 −31,4 −31,9 −34,9 −36,6 −34 −26 −15,3 −7,9 −24,7
Джерело: NIWA Climate Data[2]

Примітки
  1. Відкрита найбільша вітрова ферма в Антарктиці. // membrana.ru. Архів [http: //www.membrana.ru/particle/3607 оригіналу] за 3 березня 2012. Процитовано 2012-2-27.
  2. Climate Data and Activities. NIWA. Процитовано 19 жовтня 2013.


This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.