Полярна станція
Поля́рна ста́нція — науково-спостережний пункт, створений на узбережжі Північного Льодовитого океану, в Антарктиці, на прилеглих островах, а також на дрейфуючих льодах.
У Північній півкулі полярні (арктичні) станції розташовані на північ від Полярного кола, а в Південному — антарктичні — південніше 60 ° південної широти. Винятки трапляються рідко.
Полярні станції ведуть систематичні метеорологічні, геофізичні, геомагнітні, гідрологічні, а в окремих випадках — біологічні та медичні спостереження. Часто використовуються геологічні дослідження. Гляціологічні дослідження і спостереження проводяться в основному в Антарктиці.
Населення станцій складають вчені, рідше — члени їхніх сімей. Широко використовується вахтовий метод (не більше 6-12 місяців).
Полярні станції в Арктиці
Дрейфуючі станції
У 1937 р. в Радянському Союзі в Арктиці була організована полярна станція «Північний полюс-1» («СП-1»). Це була перша у світі дрейфуюча станція. Висадкою на лід керував відомий полярник О. Ю. Шмідт. На станції знаходилося чотири полярника: І. Д. Папанін — начальник станції, Е. Т. Кренкель — радист, Е. К. Федоров — магнітолог, П. П. Ширшов — гідролог. На льоду станція пробула 275 днів.
На островах
На континенті
- Мис Челюскін
- Тіксі
Полярні станції в Антарктиці
На островах
- Беллінсгаузен (Росія)
- Святий Климент Охридський (Болгарія)
- Академік Вернадський (України)
На континенті
- Амундсен-Скотт (США)
- Восток (Росія)
- Дейвіс (Австралія)
- Ленінградська (Росія)
- Мирний (Росія) — перша радянська станція в Антарктиці
- Молодіжна (Росія)
- Новолазарєвська (Росія)
- Прогрес (Росія)
- Російська (Росія)