Слонімський повіт
Слонімський повіт (рос. Слонимский уезд, біл. Слонімскі павет) — адміністративно-територіальна одиниця Великого князівства Литовського у 1507—1795 роках, а після з тою ж назвою Гродненської губернії Російської імперії з центром у місті Слонім.
Слонімський повіт | ||||
| ||||
Губернія |
Слонімське намісництво Литовська губернія Гродненська губернія | |||
---|---|---|---|---|
Центр | Слонім | |||
Створений | 1507 | |||
Скасований | 1921 | |||
Площа | 6261,1 (1897) | |||
Населення | 226 274 осіб (1897) | |||
Густота | 36.1 осіб / верст² | |||
Найбільші міста | Слонім |
Повіт було утворено 1795 року у складі Слонімського намісництва у ході Третього поділу Річі Посполитої, 1797 року віднесено до Литовської губернії, а з 28 серпня 1802 року — до Гродненської губернії (містився у її північній частині). У 1921 році під владою Другої Річи Посполитої гродненськой повіт було перенесено до Білостоцького воєводства з майже повною зміною внутрішнього адміністративно-територіального устрою.
Центр — місто Слонім. Мав у підпорядкуванні 23 волості. Займав близько 7,1 тисяч км².
Адміністративний поділ
На 1913 рік до повіту входило 23 волості:
- Боркинська;
- Битенська;
- Гачицька;
- Дворецька волость;
- Деревнянська ;
- Деречинська ;
- Добромисльська ;
- Жировицька ;
- Козловська;
- Коссівська;
- Костроцька;
- Куриловицька;
- Люшневська;
- Мар'їнська;
- Мижевицька;
- Поцовська;
- Песковська;
- Роготнянська ;
- Ружанська;
- Старовірська;
- Чемерська;
- Шиловицька.
Населення
За даними перепису населення 1897 року в повіті жило 226,3 тис. осіб. Білоруси — 80,7 %; Євреї — 15,2 %; Росіяни — 2,1 %; поляки — 1,6 %. У повітовому центрі проживало 15 863 осіб.
Джерела
- (рос.) Демоскоп Weekly — Додаток. Довідник статистичних показників за переписом населення 1897
- (рос. дореф.) Волостныя, станичныя, сельскія, гминныя правленія и управленія, а также полицейскіе станы всей Россіи съ обозначеніем мѣста ихъ нахожденія. — Кіевъ : Изд-во Т-ва Л. М. Фишъ, 1913.
Шаблон:Слонімський повіт