Слуга з Добромиля

«Слуга́ з Добро́миля» — альтернативно-історичний[1] фентезійний[2] роман української письменниці Галини Пагутяк (Київ, Дуліби, 2006)

«Слуга з Добромиля»

Автор	Галина Пагутяк
Ілюстрації	Кость Сачек
Видавництво	К.: Дуліби
Видано	2006
Сторінок	336
ISBN	ISBN 966-8910-22-2

В романі описуються події 1949 р. і попередніх 800 років в місті Добромилі і його околицях. Слуга з Добромиля — дхампір (син опира і відьми). Паном і наставником Слуги з Добромиля є опир Купець з Добромиля. Вони і їх однодумці «бджоли, що жалять, але не втрачають жала» боронять край від зла, від зовнішніх і внутрішніх ворогів.

В романі діють історичні особи і вигадані персонажі.

	Слуга не розпоряджається собою. Звідки я міг знати тоді, що колись моїми словами виправдовуватимуть найгірші злочини проти людськості ті, хто називає себе слугами Божими, а чи слугами Диявола, або, як тепер, слугами Народу? До книг написаних прокралася з уст фальш і блуд, а натомість звідти втекло смирення.
— с. 226

	Блаженні ті, котрі відають, що вони чинять. І прокляті, хто не відає, що чинить. … Річ у тім, хто відає, а хто не відає, що чинить. Але так само важливо, що кожен може змінити те, що , здавалось, не можна змінити. Наприклад, історію. Він може йти дорогою зла чи дорогою добра, але повинен знати, якою дорогою йде. Куди вона приведе – не так важливо. Чи відаєте ви, що чините? Чи відаю я? Ні.
— с. 280-281

	А книжки… Вони нагадують мені про бажання стати на ноги, не залишатись вічно лежати в пилюці посеред битого шляху людського життя. … Світ розширювався завдяки не лише торговельним шляхам, а й книжкам, кожна з яких мала власну долю…
— с. 294

	Свобідним край стає не тоді, коли на трон сідає мудрий володар, а коли з’являється багато вільних людей серед різних станів. Тоді немає потреби йти по коліна в крові, шукати ласки в сильніших сусідів. Бог проливає благословення на такий край, а не плаче над його нещасливою долею.
— c. 303

Галина Пагутяк стала лауреатом Шевченківської премії 2010 р. за книгу «Слуга з Добромиля».