Сліденко Ігор Дмитрович

Ігор Дмитрович Сліденко (нар. 14 червня 1973(19730614), село Северинівка, Тростянецький район, Вінницька область) — український правознавець, доктор юридичних наук (з 2011 р.), доцент, старший науковий співробітник. Фахівець з конституційного права; суддя Конституційного Суду України [1].

Ігор Сліденко
Ім'я при народженні Ігор Дмитрович Сліденко
Народився 14 червня 1973(1973-06-14) (48 років)
Северинівка, Тростянецький район, Вінницька область, Українська РСР, СРСР
Громадянство УРСР
 Україна
Національність українець
Діяльність суддя
Alma mater Одеський національний університет імені І. І. Мечникова і Національний університет «Одеська юридична академія»
Науковий ступінь доктор юридичних наук
Заклад Інститут законодавства Верховної Ради України, Конституційний суд України і Маріупольський державний університет

Життєпис

Після закінчення 1995 року Юридичного інституту Одеського державного університету імені І. І. Мечникова працював юрисконсультом у ТОВ «Tiger LTD».

У 1997—1998 роках навчався в магістратурі Одеської державної юридичної академії. 1998 року здобув кваліфікацію магістра державного управління.

Протягом 1997—2001 років — здобувач кафедри конституційного права Одеської національної (до 2000 року — державної) юридичної академії. У 2002 році захистив у цій академії дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук: «Тлумачення Конституції України: питання теорії і практики в контексті світового досвіду».

У період 2002—2003 років — доцент кафедри конституційного права Одеського національного університету ім. І.І. Мечникова. З серпня 2003 року — доцент Міжнародного гуманітарного університету (м. Одеса). У 2004—2006 роках — докторант Одеської національної юридичної академії. Протягом 2006—2008 років — завідувач кафедри міжнародного права та міжнародних відносин Міжнародного гуманітарного університету (м. Одеса). У 2008—2010 роках — доцент кафедри конституційного, адміністративного та міжнародного права Маріупольського державного гуманітарного університету.

З 2006 року до 2007 року проходив стажування в німецькому Університеті Ерлангена—Нюрнберга за програмою Deutscher Akademischer Austauschdienst.

З 2010 року — головний консультант відділу теорії і практики законотворчої діяльності Інституту законодавства Верховної Ради України.

У 2011 році захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук за спеціальністю 12.00.02 — конституційне право, муніципальне право за темою «Конституційний контроль в механізмі сучасної держави».

У березні 2014 року Верховною Радою України призначений суддею Конституційного Суду України. Присягу склав 13 березня 2014 року[2].

Автор низки монографій, підручників та публікацій з теорії права, державознавства, права Європейського Союзу, порівняльного правознавства, конституційного права, теорії конституції[3].

Скандали

Відповідав за знищення покарання за брехню в деклараціях: НАЗК мало питання до статків судді, і у відповідь на це Сліденко знищив покарання і відписав НАЗК, що "знищив гадюці зуби"[4].

Примітки
  1. Постанова Верховної Ради України від 13 березня 2014 р. "Про призначення Сліденка І. Д. суддею Конституційного Суду України"
  2. Микола Мельник, Сергій Сас, Ігор Сліденко і Станіслав Шевчук вступили на посаду судді Конституційного Суду України. Прес-служба Конституційного Суду України. Архів оригіналу за 14 березня 2014. Процитовано 14 березня 2014.
  3. Наукові праці І. Д. Сліденка на сайті Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського
  4. Зеленський власноруч підкладає собі бомбу у вигляді КСУ

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.