Сліпцов Володимир Микитович

Сліпцов Володимир Микитович
Народився	5 березня 1947 (74 роки); Торецьк, Україна
Країна	Україна
Діяльність	політик
Нагороди	;

Сліпцов Володимир Микитович (нар. 5 червня 1947(19470605), Торецьк) — міський голова міста Торецька Донецької області з 1998 року. У квітні 2014 року офіційно підтримав сепаратистсько-терористичне угруповання ДНР.[1][2]

Біографічні відомості

Народився 1947 року в місті Торецьк. Почав працювати підземним машиністом електровоза на шахті 12 БІС (нині шахта «Новодзержинська») тресту Дзержинськвугілля. Служив в лавах Радянської армії, в розвідці військово-морського флоту СРСР. 1973 року у місті Волгограді закінчив вищу слідчу школу Міністерства внутрішніх справ СРСР.

З 1978 року працював слідчим оперативного відділу. До 1998 року обіймав посаду першого заступника начальника міського відділу МВС України в місті Торецьку. Звання — підполковник міліції.

1998 року вперше обраний міським головою Торецька, 2010 року вчергове переобраний[3]. Веде активну громадську діяльність із захисту ветеранів війни, праці і ліквідаторів аварії на ЧАЕС.

У 2014 підтримав проведення «Референдуму щодо статусу Донецької народної республіки», що стало предметом розслідування[4], але після проведеного року у СІЗО, в грудні 2017 був випущений на свободу[5]

Одружений, має двох дітей.

Нагороди і відзнаки

1999 — Подяка Президента України.
2000 — відзнака Президії Ради «Союз. Чорнобиль. Україна».
2003 — почесна грамота Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій і в справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи.
2003 — подяка Донецької обласної ради за оперативність у ліквідації наслідків НС в місті Артемівську.
2004 — орден Чорнобильський хрест: мужність, честь гуманність.
2005 — почесна грамота Верховної Ради України.
2006 — відзнака Найкращий благодійник року «Золоте серце» Донецької обласної ради.
2009 — орден «За заслуги» III ступеня[6].

Примітки

«МИРОТВОРЕЦЬ». «МИРОТВОРЕЦЬ». 16 жовтня 2014. Архів оригіналу за 13 січня 2015. Процитовано 12 січня 2015.
История одной фальсификации. Как регионал Шкиря снова стал нардепом. Украинская правда. 16 жовтня 2014. Архів оригіналу за 4 листопада 2014. Процитовано 12 січня 2015.
Підсумки голосування з виборів міського голови м. Дзержинська Донецької області — газета «Дзержинский шахтер» 5-11-2010. Архів оригіналу за 27-07-2014. Процитовано 24-01-2011.
Володимира Сліпцова. bbc.com. Архів оригіналу за 18 серпня 2016. Процитовано 12 грудня 2021.
Підозрюваний у зв'язках з бойовиками екс-мер Торецька вийшов із СІЗО - волонтер. ukrinform.ua. Архів оригіналу за 12 грудня 2021. Процитовано 12 грудня 2021.
Указ Президента Украины № 26/2009 О награждении государственными наградами Украины. Архів оригіналу за 20 вересня 2016. Процитовано 30 травня 2016.

Посилання

Офіційний сайт міського голови та міської ради міста Торецьк, електронна адреса мера dzerjinsk@kost.dn.ukrtelecom.ua
Біографія на сторінках Міста і села України. Донеччина 2008^{[недоступне посилання з липня 2019]}
Біографія на порталі www.dzerghinsk.com

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.

[ЦЕНТР_ДОСЛІДЖЕНЬ_ОЗНАК_ЗЛОЧИНІВ_ПРОТИ_НАЦІОНАЛЬНОЇ_БЕЗПЕКИ_УКРАЇНИ,_МИРУ,_БЕЗПЕКИ_ЛЮДСТВА_ТА_МІЖНАРОДНОГО_ПРАВОПОРЯДКУ_«МИРОТВОРЕЦЬ»-1] «МИРОТВОРЕЦЬ». «МИРОТВОРЕЦЬ». 16 жовтня 2014. Архів оригіналу за 13 січня 2015. Процитовано 12 січня 2015.

[Украинская_правда._История_одной_фальсификации._Как_регионал_Шкиря_снова_стал_нардепом-2] История одной фальсификации. Как регионал Шкиря снова стал нардепом. Украинская правда. 16 жовтня 2014. Архів оригіналу за 4 листопада 2014. Процитовано 12 січня 2015.

[3] Підсумки голосування з виборів міського голови м. Дзержинська Донецької області — газета «Дзержинский шахтер» 5-11-2010. Архів оригіналу за 27-07-2014. Процитовано 24-01-2011.

[4] Володимира Сліпцова. bbc.com. Архів оригіналу за 18 серпня 2016. Процитовано 12 грудня 2021.

[5] Підозрюваний у зв'язках з бойовиками екс-мер Торецька вийшов із СІЗО - волонтер. ukrinform.ua. Архів оригіналу за 12 грудня 2021. Процитовано 12 грудня 2021.

[6] Указ Президента Украины № 26/2009 О награждении государственными наградами Украины. Архів оригіналу за 20 вересня 2016. Процитовано 30 травня 2016.