Смирнов-Сокольський Микола Павлович

Смирнов-Сокольський Микола Павлович (псевдонім, справжнє прізвище Смирнов; 1898—1962) — радянський артист естради, письменник, бібліофіл і бібліограф, історик книги.

Смирнов-Сокольський Микола Павлович
Народився	5 (17) березня 1898 Москва, Російська імперія[1]
Помер	13 січня 1962(1962-01-13)[1] (63 роки) Москва, РРФСР, СРСР[1]
Поховання	Новодівичий цвинтар
Країна	Російська імперія  СРСР
Alma mater	Q4061517?
Знання мов	російська[2]
Нагороди

Виступав зі злободенними монологами і куплетами.

Народився 5 березня (17 березня за новим стилем) в Москві в родині типографського складальника П. І. Сокальського та селянки, згодом театральної кравчині С. Г. Смирнової.

Отримав середню спеціальну освіту (Олександрівське комерційне училище) (1914), так як на вищу у родини не вистачило коштів.

Працював в книжковому магазині на Неглинній вулиці в Москві, де його сестра працювала продавщицею, а також в газеті (репортер-хронікер). З 1915 року виступав на естрадах літніх театрів, в театрі мініатюр «Одеон» (Москва).

У роки Громадянської війни брав участь в концертах в робочих клубах, казармах, на військових кораблях. У 1920-ті роки створив сатиричні образи «братішки» Бувалого і обивателя-міщанина.

У 1930-х роках Смирнов-Сокольський відмовився від образу-маски, його виступи стали носити форму прямого діалогу із залом для глядачів від власної авторської і акторської особи. Виконував свої публіцистичні фейлетони-монологи, присвячені подіям сучасного життя. У сатиричних оглядах артист з властивою йому агітаційністю нещадно викривав і висміював пережитки минулого. Успіхом користувалися багато його фейлетонів.

Засновник Московського театру естради.

Головним справою всього його життя стала бібліофілія, його називали «лицарем книги». Вся його величезна унікальна колекція перших і прижиттєвих видань російських класиків, альманахів, рукописних збірок, малюнків XVIII—XX століть (більше 19000 томів) зараз знаходиться в Російській державній бібліотеці (колишня Ленінка) в Музеї книги.