Смолінський Микола Сергійович

Микола Сергійович Смолінський народився 18 жовтня 1953 року в селі Лукачани Кельменецького району Чернівецької області.
Після закінчення сільської восьмирічної школи в Лукачанах, з 1968 по 1972 рік навчався в Чернівецькому будівельному технікумі.

Як показали наступні події, ці чотири роки позволили Миколі Смолінському визначитись з своїми професійними уподобаннями. І серед них не було професії будівельника: він поступає на заочне відділення факультету журналістики Київського державного університету імені Тараса Шевченка і йде працювати редактором радіо Чернівецького обласного комітету по телебаченню і радіомовленню.
В 1974-1976 роках була перерва в його навчанні і роботі: він відбував загальнообовязкову службу в армії.
Закінчивши службу, продовжує вчитися (закінчив в 1980-му) і працювати — вже старшим редактором Чернівецького обласного радіо.

З 1983 він — спецкореспондент Українського республіканського радіо по Чернівецькій області, а потім, до кінця свого короткого життя (помер 2 травня 2005 року), власний кореспондент Національної радіокомпанії України.

Став Заслуженим журналістом України.

«Це був воістину золотий голос краю»[1]( Севернюк Т. А.).
Про нього написана книга: «Пресвітлої печалі Жайвір Лукачанський»[2]
Вийшли його репортажі, інтерв'ю, замальовки: «До мами в гості восени», 2006, спогади сучасників: «Обірвана струна ще гаряча», 2006.

Похований в Лукачанах.

Авторські програми:

• «Від Дністра до Карпат»;
• «Сільські вечори»;
• художньо-публіцистична програма «У нас на Буковині».

Книга репортажів, інтерв'ю, замальовок:

• «До мами в гості восени», 2006.

• Заслужений журналіст України.

• Севернюк Т. А. О, Чернівці, оаза дивини…Поезія, проза.- Чернівці. «Золоті литаври», 2008.- 280 с., іл.
• Письменницький портал
• Перелік газетних статей про Смолінського М. С.
• Лукачівка