Смілка поникла

Смілка поникла (Silene nutans) — вид квіткових рослин родини гвоздичні (Caryophyllaceae).

Смілка поникла
Біологічна класифікація
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Порядок: Гвоздикоцвіті (Caryophyllales)
Родина: Гвоздикові (Caryophyllaceae)
Рід: Смілка (Silene)
Вид:
Смілка поникла (S. nutans)
Біноміальна назва
Silene nutans
L., 1753 [1]
Синоніми [2]
  • Silene dubia Herbich
  • Silene glabra Schkuhr
  • Silene grecescui Gusul
  • Silene infracta Kit.
  • Silene insubrica Gaudin
  • Silene livida Willd.
  • Silene brachypoda Rouy

Біоморфологічна характеристика

Багаторічна трав'яниста рослина 20–80 см заввишки. Стебла прості або не дуже гіллясті, пухнасті, зверху залозисті й малолистяні. Прикореневі листки в розетці, лапчасті, стеблові — ланцетні і навіть лінійні; листки запушені. Суцвіття — довга однобока негусто але багатоквіта китиця. Квітки актиноморфні, пониклі, закриті вдень, розкриваються ввечері й пахнуть вночі. Пелюсток 5, кремово-білі або червонуваті, завдовжки 15–25 мм, глибоко 2-лопатеві. Чашечка зрощена, вузька, 5-лопатева, 7–15 мм завдовжки, з червонуватими жилками, волосисто-залозиста. Тичинок 10. Цвіте з травня по серпень. Плід — жовтувата овально-конічна коробочка 7–15 мм завдовжки, відкрита з 6 зубцями. Насіння від ниркоподібного до округлого, пласке, бічні грані від увігнутих до опуклих, рідше плоскі, 0.8–1 x 1.1–1.4 мм; поверхня без блиску, вкрита конічними сосочками, край колючий, інтенсивного сірого кольору, сосочки чорні. 2n = 24[3][4][5][6].

Поширення

Поширена в лісовій і лісостеповій зонах Західної та Східної Європи та Сибіру. Росте в березових і соснових лісах, на узліссях, луках.

Використання

Всі частини рослини містять сапоніни. У народній медицині настій або відвар трави застосовують при розладі нервової системи, як заспокійливе, знеболювальне і як антитоксичний засіб.

Галерея
  • Стебла й листки
  • Квіти
  • Плід
  • Ілюстрація

Примітки
  1. Silene nutans. Інтегрована система таксономічної інформації (ITIS). (англ.)
  2. Jaakko Jalas & Juha Suominen, ред. (1988). Atlas florae Europaeae: distribution of vascular plants in Europe, Volume 3. Cambridge University Press. с. 416. ISBN 978-0-521-34272-8.
  3. Silene nutans. Das nationale Daten- und Informationszentrum der Schweizer Flora. Процитовано 21.09.2021. (нім.)
  4. Silene nutans. Tela Botanica. Процитовано 21.09.2021. (фр.)
  5. Bojnanský, V.; Fargašová, A. Atlas of Seeds and Fruits of Central and East-European Flora. — Springer Science & Business Media, 2007. — С. 75. (англ.)
  6. Silene nutans. NatureGate. Процитовано 21.09.2021. (англ.)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.