Снайпер (гра)

Снайпер — спортивна гра з м'ячем на прямокутному полі, поділеному на два рівних сектори, придумана в «Артеці» в повоєнні роки.

Історія

Започаткована гра «Артеці» в повоєнні роки. Значний вклад у це зробив артеківський педагог, організатор Піонерського спортивного клубу «Олімпія», Юрія Сорокіна.

«Снайпер» є однією з найпопулярніших спортивних ігор Артеку. У таборі побутує прислів'я: «Снайпер» — не гра, а мета життя. Змагання зі «Снайперу» відбуваються всередині загонів (між ланками), між загонами в конкретному таборі, а також між лідерами таборових змагань або збірними командами таборів у різних вікових категоріях. Змагаються між собою й вожаті(зазвичай у складі збірних). Педагоги високо оцінюють командні якості, що виробляються грою, тому використовують «Снайпер» для сформування єдиного загоново колективу на початку зміни. Однією з переваг гри є можливість проведення матчів між змішаними(хлопці та дівчата) та різновіковими командами.

Учасниками або суддями часом ставали почесні гості. У 60-ті роки гра високо оцінили космонавти, котрі часто приїжджали до артеківців. Тоді й виникла традиція проводити на Свято Неба (День космонавтики, 12 квітня) змагання на Кубок космонавтів (Кубок Гагаріна). Перший турнір судив Почесний артеківець Ю. А. Гагарин. Такі турніри проводяться й донині.

Також під час святкування Дня народження табору проводяться загальноартеківські змагання на Кубок Засновника табору З. П. Соловйова.

Опис гри

Кількість гравців кожній команді — 10 осіб на чолі з капітаном. Майданчик для гри — прямокутник 18×9 м (можна використовувати для цього волейбольний майданчик без сітки). Майданчик розділений Середньої лінією на дві рівні половини, кожна з яких — сектор однієї команди. Менші (далекі від Середньої лінії) сторони поля — Лінії капітанів. М'яч — волейбольний. Завдання кожної команди — кидком м'яча влучати у гравців команди суперників — «вибивати» їх з поля. Перед початком гри між командами розігруються майданчик і м'яч (право першого кидка). Гру починає капітан. Він стає на Лінії капітанів по інший бік від сектора супротивників. «Вибивати» гравців можна тільки після третього пасу (м'яч передається як всередині сектора, так і на Лінію капітанів), робити це можуть і капітан, і члени команди. «Вибиті» гравці йдуть з поля на лінію капітана своєї команди. Якщо один з них «вибиває» гравця команди супротивника, то повертається на поле. Після першого ж «вибитого» гравця своєї команди капітан йде зі свого місця й виходить у поле. У разі, якщо «полонені» зуміли повернутися на поле й на лінії капітана нікого не лишилося, туди повертається капітан. Гра триває до «вибивання» всіх гравців однієї команди, або протягом певного часу (5—15 хвилин) з підрахунком «вибитих» гравців у кожній команді.

Правила

  • Гравець вважається "вибитим", якщо м'яч, торкнувшись його, впав на майданчик або за його межами;
  • М'ячем, який торкнувся землі, «вибити» гравця не можна;
  • Якщо м'яч торкнувся гравця, а потім, не торкнувшись землі, був спійманий його товаришем по команді, то гравець залишається на полі;
  • Якщо м'яч торкнувся відразу декількох гравців і впав на поле, то всі гравці йдуть з поля. Якщо м'яч спіймали, то вони залишаються на полі;
  • «Полонений» виходить на поле один незалежно від кількості "вибитих" гравців, яких він «вибив»;
  • Капітан команди, "вибитий" з поля, йде на лінію капітана на правах рядового гравця;
  • Гравці не мають права заступати за обмежувальну лінію;
  • Якщо гравець зловив м'яч, але при цьому заступив за лінію, м'яч передається команді суперників, а гравець залишається на полі;
  • "Полонені" не мають права бити м'ячем з кута, за межами бічних обмежувальних ліній. У разі порушення цього правила м'яч переходить суперникам;
  • Якщо м'яч вийшов за межі майданчика, то він передається на лінію того капітана, до якого ближче знаходиться (по відношенню до середньої лінії майданчика);
  • Якщо гравець, ухиляючись від удару, заступив за обмежувальну лінію, він вважається "вибитим";
  • При всіх порушеннях м'яч передається на лінію капітана ;
  • Кількість запасних гравців визначається положенням гри;
  • Кількість вироблених замін не обмежена. Замінювати гравців можна тільки на лінії капітана, у момент зупинки гри або у разі травми польового гравця;
  • Кожна команда має право на дві перерви по 1 хвилині в партії;
  • Гру судять старший суддя й два його помічники.

Додаткові правила для молодших школярів:

  • Число зіграних партій має бути не більше трьох.
  • Тривалість однієї партії — 10 хвилин;
  • перерва між партіями — 5 хвилин.
  • У тому випадку, коли на майданчику залишається один гравець, через кожні 2 хвилини він має хвилинну перерву для відпочинку.

Артбол

Останнім часом (починаючи з 2004 року) у таборі зроблена спроба змінити традиційну назву гри на "Артбол". Пов'язано це було з приїздом до табору групи дітей, які пережили терористичний акт в Беслані. Заступник директора МДЦ «Артек» з педагогічної роботі припустив, що слово "снайпер" може травмувати дитячу психіку. На думку артеківців минулих років таке перейменування є необґрунтованим з таких причин: 1. Слово "Артбол" практично будь-яка людина, знайома з англійською сприймається р як «Художній м'яч» (від англійських слів "arts" — мистецтво і "ball" — м'ячь). Особливо це непорозуміння стає очевидним у світлі міжнародного характеру, закріпленого в найменуванні МДЦ «Артек» (хоча, з іншого боку, «Артбол» можна зрозуміти і як «мистецтво м'яча», що вже набагато ближче до суті гри) 2. Нині в «Снайпер» грають не тільки в Артеці, а й в інших дитячих таборах, школах, спортивних закладах. Скрізь цю гру знають за її традиційною назвою.

Спогади артеківців про гру

Я чудово пам'ятаю червень 1964, фінал загальноартеківських змагань зі "Снайперу", що проходив на Костровой площі в таборі «Морський». Я грав тоді за команду дружини табору «Лазурний». Як ми хотіли виграти! Але не менше жадали перемоги хлопці з інших команд. Ще б пак: фінальний матч судив "космонавт № 1", почесний артеківець Юрій Олексійович Гагарін. Він же мав вручити медалі найсильнішим і сфотографуватися з командою — переможцем. Я пам'ятаю, як плакали ми, програвши півфінальний матч, — адже так близька була заповітна мета …

(А. К. Шедченко)[1]

25.9.61. Були в Артеку, виступали Гагарін і Титов, піонери показали нам дуже цікаву спортивну гру «Снайпер». Табір заново перебудувався. У недалекому майбутньому одночасно в таборі зможуть відпочивати 6000 дітей. У 1961 р. в Артеці побували діти з 38 країн …

(Герой Радянського Союзу, генерал авіації Н. П. Каманін. У 1961 році — помічник Головнокомандувача ВПС по космосу)

Ми робили ранкову зарядку, граючи в «Снайпер». Це дуже спортивна артеківська гра, дуже динамічна, весь час перебуваєш у русі і зосерджений на м'ячу. Потрібно вчасно відскочити чи зловити його. Цій грі вчать з перших днів перебування в Артеку. Так і використовували ми ранкову зарядку для тренувань …

(Олег Матюхін, артеківець 1980)

«Снайпер» за межами Артеку

Народившись в Артеці, гра «Снайпер» поступово стала відома далеко за його межами. Піонери і вожаті везли улюблену гру у свої рідні міста і села, школи, палаци піонерів і спортивні клуби. Вона не тільки сподобалася школярам, а й була гідно оцінена педагогами та спортивними тренерами. Опис гри включався в методичні рекомендації для організації спортивної роботи в дитячих установах. «Снайпер» з успіхом використовується і як заняття для організації дозвілля, і як спортивна гра, а також — як допоміжний елемент у підготовці юних спортсменів у різних дисциплінах. На підтвердження цього можна знайти чимало прикладів. Ось деякі з них:

м. Москва, гімназія № 1516 (р-он Глянув)
Ви не знаєте, що таке «Снайпер»? І ніколи в нього не грали? А ми граємо в цю захоплюючу гру і на турзліті, і в ЛТО, а тепер вирішили не розлучатися з нею і в спортзалі. Зіграйте в "Снайпер" хоча б раз, і ви полюбите цю гру так само як ми!
м. Волгоград

7 квітня в нашій школі в рамках Всеросійського дня здоров'я пройшли ігри «Снайпер». День був насичений спортивним азартом, посмішками, дитячим сміхом.

м. Суми, Дитячий соціально-педагогічний Центр «Сигнал»
Цю гри придумали артеківці. У наметовому таборі ми навіть поле розмітили спеціально для "Снайпера". Грали щодня й багато разів. Іноді дуелі капітанів тривали довго, а перемога приходила несподівано. На поле для гри завжди було багато переживань і захоплення. Хороші ігри завжди живуть довго і щасливо. (Мироненко Андрій, 7 клас)
м. Екатеринбург і Свердловська область
  • Понад 10 років тому гра «Снайпер» була включена в Програму Олімпійських ігор дитячих заміських оздоровчих таборів Свердловської області.
  • У багатьох загальноосвітніх школах в «Снайпер» грають на уроках фізичної культури.
  • Щороку в школі карате «Боєць» проводяться змагання з "Снайперу" між командами шкіл області, присвячені початку навчального року.

Див. також

Примітки

  1. А.Шедченко, «Табір дружби та спорту»

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.