Снігур (рід)
Снігу́р (Pyrrhula) — рід птахів родини в'юркових ряду горобцеподібних. Аналіз мітохондріальної ДНК цитохрому b показав, що найближчим родичем снігурів є смеречник (Pinicola enucleator)[1]. Еволюція снігурів розпочалася після дивергенції спільного предка для снігурів і смеречника в Середньому Міоцені (близько 10 млн років тому). Адаптивна радіація снігурів розпочалася з Гімалаїв.[2]
? Снігур | ||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Снігур (Pyrrhula pyrrhula) | ||||||||||||||||||
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
Види | ||||||||||||||||||
Див. текст | ||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
Види
До складу роду включають 7 сучасних видів та 1 вимерлий[3]:
- Снігур пакистанський (Pyrrhula aurantiaca)
- † (Pyrrhula crassa)
- Снігур сіроголовий (Pyrrhula erythaca)
- Снігур червоноглавий (Pyrrhula erythrocephala)
- Снігур білощокий (Pyrrhula leucogenis)
- Снігур азорський (Pyrrhula murina)
- Снігур бурий (Pyrrhula nipalensis)
- Снігур звичайний (Pyrrhula pyrrhula)
Етимологія
Назву роду латиною надано через яскраве забарвлення цих птахів — Pyrrhula у перекладі з латинської мови — «вогняний». Назву роду Pyrrhula було введено французьким зоологом Жаком Бріссоном у 1760 році[4][5]. Вона походить він біноміальної назви снігура Loxia pyrrhula, яку було запропоновано Карлом Ліннеєм у 1758 році[5][6].
Опис
Снігурі мають блискучо-чорні крила і хвіст та біле надхвістя. Ноги тілесно-коричневі. Дзьоб короткий та масивний, добре пристосований до живлення бруньками, чорного кольору (крім P. nipalensis, у якого він зеленувато-сірий). Самці відрізняються від самок помаранчевим або червоним кольором грудей. Деякі види мають чорну шапочку.
Розповсюдження
Представники роду поширені в Палеарктиці. Шість видів зустрічаються в Азії, серед яких два — тільки в Гімалаях та один вид, P. pyrrhula, зустрічається також в Європі. P. murina належить до видів на межі зникнення (залишилось близько 120 пар), зустрічається на острові Сан-Мігел в Азорському архіпелазі.
Галерея
- P. erythaca
- P. erythrocephala
- P. leucogenis
- P. murina
- P. nipalensis
- P. pyrrhula
Посилання
- Arnaiz-Villena, A (2001). Phylogeography of crossbills, bullfinches, grosbeaks, and rosefinches. Cellular and Molecular Life Sciences 58 (8): 1159–1166. PMID 11529508. doi:10.1007/pl00000930. Архів оригіналу за 2 вересня 2012. Процитовано 5 серпня 2017.
- Marten, Jill A. & Johnson, Ned K. (1986). Genetic relationships of North American cardueline finches. Condor 88 (4): 409–420. doi:10.2307/1368266.
- Gill, Frank; Donsker, David (ред.). Finches, euphonias. World Bird List Version 5.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 5 червня 2015.
- Brissons, M.J. (1760). Ornithologie, Volume 1. Paris: Chez C.J.-B. Bauche. с. 36.
- Paynter, Raymond A. Jnr., ред. (1968). Check-list of birds of the world, Volume 14. Cambridge, Massachusetts: Museum of Comparative Zoology. с. 293.
- Linnaeus, C. (1758). Systema Naturæ per regna tria naturae, secundum classes, ordines, genera, species, cum characteribus, differentiis, synonymis, locis, Volume 1 (Latin) (вид. 10th). Holmiae:Laurentii Salvii. с. 171–172.