Сокольничий
Соко́льничий (рос. Сокольничий) — посада у Великому князівстві Московському 14 — 17 століть, чин великокняжого двору, що стояв на чолі соколиного полювання, а іноді і всіх установ військово-княжого полювання.
Посада сокольничого майже завжди з'єднувалася з посадою ловецького.
Короткі відомості
У боярських книгах Московії посада сокольничих вперше зустрічаються під 1550 роком, але є в актах вказівка на існування сокольничих і в 1503 році.
До сокольничих призначалися, зазвичай, люди з незнатних родин, що однак не заважало їм здійматися по кар'єрній драбині до окольничих і навіть бояр.
Останнім великокняжим сокольничим був Гаврила Григорович Лушкин. З 1606 року не зустрічається більш за призначення на цю посаду.
Відомство соколиного полювання розподілялося між рядовими сокольниками, початковим і підсокольничим. Були ще помічники сокольників, що називалися сокольничими поддатнями.
Великий князь Московський Олексій Михайлович був великим шанувальником соколиного полювання і склав урочистий обряд переведення рядових сокольників у початкові, який займає велику частину написаного при ньому «Урядника, или нового уложения и устроения сокольнича пути», повний власноручних поміток князя.
Кінець «Урядника» містить розпис особам, кому "слід яких птахів тримати». 101 кречеів і соколів московського потішного двору були розданч 49 рядовим сокольникам, що поділялися на п'ять статей. Статті називалися за першим рядовим сокольником.
Всі, навіть рядові сокольники, нагороджувалися маєтками і мали свою вотчину і селян. Котошихин в потішному соколиному дворі під Москвою налічував 100 сокольників, та стільки ж по містах, де вони займалися ловом птахів.
Збереглася грамота московського великого князя переяславським сокольникам 1507 року, якою він звільняв їх від суду і відомства переяславського намісника і від всяких повинностей, окрім яма, городової справи і паличної служби, підпорядковував безпосередньо своєму суду і «за соколи» обкладав оброком «півтора рублі в рік» («Акти Археографічної Експедиції», т. I, 147).
Література
- В. И. Сергеевич, «Русские юридические древности» (т. I, СПб., 1890).
Посилання
- Сокільники // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1965. — Т. 7, кн. XIV : Літери Сен — Сті. — С. 1798. — 1000 екз.