Солея (архітектура)
Солея́ (грец. σόλιον, від лат. solium: престол, трон) — піднесена на 1–3 чи більше сходинок частина підлоги перед іконостасом у храмі. Також, у ранньохристиянській та візантійській церкві — прохід, що сполучає вівтар і амвон.
.jpg.webp)
Солея в соборі Свєтіцховелі
Джерела
- Казимира Зеновія. Терміни в церковній архітектурі: переклад з англійської та їх тлумачення // Вісник Національного університету «Львівська політехніка». — Львів : Поліграфічний центр Видавництва Національного університету «Львівська політехніка», 2004. — Вип. №505. — С. 370-377.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.