Соломон Єгуда Раппопорт
Соломон Ієгуда Лейб Раппопорт (івр. שלמה יהודה כהן רפאפורט) (7 січня 1790, Львів — 16 жовтня 1867, Прага) — галицький рабин, основоположник вивчення історії єврейського народу, діяч Гаскали у Галичині. Ідейний противник хасидизму, учень Натана Крохмаля.
| Соломон Єгуда Лейб Раппопорт | |
|---|---|
 Портрет Рапопорта, намальований Антоніном Махеком | |
| Релігія: | юдаїзм |
| Дата народження: | 7 січня 1790 |
| Місце народження: | Львів |
| Дата смерті: | 16 жовтня 1867 (77 років) |
| Місце смерті: | Прага |
| Країна: |
 Австрійська імперія |
| Національність: | єврей |
| Вчителі: |
Список |
 Соломон Єгуда Раппопорт у Вікісховищі | |
Життєпис
Народився 7 січня 1790 року в місті Львові,[1] що на той час входило до складу коронного краю «Галичини та Володимирії».
У 1810 році одружився з Францішкою Фрейде Геллер, дочкою Ар'є Лейба Когена Геллера, відомого галицького рабина, талмудиста і галаха. Вже в молодому віці прославився як знавець талмудичної і середньовічної рабіністичної літератури, написав коментар на роботу свого тестя «Авней мілуім». У 1815 році він написав антихасидський памфлет «Нер міцва», де обстоював ідеї Гаскали, який, однак, був опублікований лише у 1869 році, після його смерті.
Погляди Рапопорта викликали різке осудження львівських хасидів, які оголосили йому і його поплічникам херем. Після смерті тестя, який підтримував Соломона матеріально, той працював управляючим в орендарів податків, пізніше намагався отримати місце рабина у Берліні чи викладача Талмуду у деяких містах Італії. Покинувши торгівлю, якою він певний час займався у Бродах, він був обраний рабином у Тернополі (служив у 1837—1840 роках[1]). Після конфлікту з місцевими хасидами, а також нападок у пресі, переїхав до Праги, де обіймав посаду головного рабина.
Окрім релігійних текстів Рапопорт публікував брошури («Тхунат ір Паріс ве-і Елба»), вірші, переклади, драматичні твори. Саме в цей період він зацікавився історією євреїв, результатом вивчення якої став ряд праць: «Ал двар єгудім хабашим» (1824), «Єрі‘от Шломо» — біографічна монографія про видатних єврейських учених раннього середньовіччя (Са'аді Гаона, Натана бен Ієхіеля Римського, Хая бен Шріре, Ел'азара Каліре, Ханан'ела бен Хушіеле, Нисіма бен Я'акова Ібн Шахині з Кайруана).
Твори
- «Опис міста Парижа й острова Ельба», 1814
- «Світильник заповіді», 1815
- «Уцілілі юдеї», 1827
- «Порядок слів», 1852
- «Слова миру і правди», 1861
- «Тора — світло», 1869
- «Частка Єгуди», 1869
Примітки
- Берґер Е., Гуцал П., Дуда І., Пиндус Б. Раппопорт Соломон-Ієгуда Лейб… — С. 171.
Джерела
- Берґер Е., Гуцал П., Дуда І., Пиндус Б. Раппопорт Соломон-Ієгуда Лейб // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 171. — ISBN 978-966-528-279-2.
- Полін. Дослідження історії та культури євреїв Східної Європи. — Київ : Дух і Літера, 2011. — 410 с. — ISBN 978-966-378-178-5.
Посилання
- Видатні особистості гебрейського Львова. Часопис «Ї». Архів оригіналу за 24 червня 2016. Процитовано 19 березня 2016.