Солоність морської води

Солоність морської води — сумарний вміст усіх мінеральних розчинених речовин в 1 кг морської води за умови, що всі тверді речовини висушені до постійної маси при 480⁰С, органічні речовини повністю спалені, всі вуглекислі солі переведені в оксиди, а броміди та йодиди замінені еквівалентною масою хлориду; звичайно виражається в проміле (тисячна частка) — ‰.

Середня солоність Світового океану 35 ‰ (г/кг), але від району до району вона змінюється: від 8‰ в Балтійському морі — до 40,0-41,5‰ у тропічних морях з інтенсивним випаровуванням (Червоне море, Перська затока). Для калібрування приладів у Біскайській затоці здобувається так звана нормальна вода з солоністю до 35 ‰. Незалежно від величини солоності в різних частинах Світового океану співвідношення між іонами в морській воді залишається стабільним (закон Дітмара).

Загальний молярний склад морської води (моль/кг): Na⁺ — 0,546; Cl^- — 0,469; Mg²⁺ — 0,0528; SO₄^2- — 0,0283; Ca²⁺ — 0,0103; K⁺ — 0,0102; C — 0,00206; Br^- — 0,000844; B — 0,000416; Sr²⁺ — 0,000091; F^- — 0,000068.

Солоність на 99,99% за масою формується такими іонами: Na⁺ — 10,7 ‰; K⁺ — 0,39 ‰; Ca²⁺ — 0,42 ‰; Mg²⁺ — 1,30 ‰; SO₄²⁻ — 2,70 ‰; Cl⁻ — 19,35 ‰; Br⁻ — 0,06 ‰; CO₃²⁻ — 0,07 ‰; B — 0,03‰; Sr²⁺ — 0,01‰; F^- — 0,001‰. При цьому, 85% солей у морській воді становить NaCl.