Солопай Анатолій Макарович

Солопай Анатолій Макарович — український кінооператор. Член Національної Спілки кінематографістів України.

Солопай Анатолій Макарович
Народився 19 вересня 1948(1948-09-19) (73 роки)
Миколаївська обл., Українська РСР, СРСР
Діяльність актор
Alma mater Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого
Нагороди та премії

Народ. 19 вересня 1948 р. в с. Костянтинівка Миколаївської обл.

Закінчив Київський державний інститут театрального мистецтва ім. І. Карпенка-Карого (1975).

На кіностудії «Київнаукфільм» зняв кінокартини: «Табірний пил» (1990, реж. Г. Давиденко); серія «Моя адреса — Соловки» (реж. Л. Анічкін): «Пастка» (1991)[1], «Тягар мовчання», «Не вдарте жінку навіть квіткою»[2], «Навіщо перекладати Вергілія?» (1992)[3]; «Жезл» (1992), «Тверді мелодії» (1993, «Укркінохроніка»); стрічки «Там, на горі, січ іде. Фільм 9», «Гартуючи юнацтво. Фільм 10», «З полону — за волю. Фільм 11», «Останні лицарі. Фільм 12» в документальному циклі «Невідома Україна. Золоте стремено» (1993); стрічки «Останній злет. Фільм 49», «Анатема. Фільм 52» і «Пилип Орлик. Пакти конституції. Фільм 58» в документальному циклі «Невідома Україна. Нариси нашої історії» (1993); «Шевченко. Спадщина» (1994, реж. Л. Анічкін), «Тарас Шевченко. Надії» (1996, реж. Л. Анічкін), «Хороспів українців» (2001, у співавт. з О. Засєєвим)[4], «Ще як були козаками. У колі першім» (2002, у співавт. з А. Гавриловим)[5] та ін.

Примітки
  1. Національна кінематека України: «Моя адреса — Соловки. Пастка» (1991)
  2. Національна кінематека України: «Не вдарте жінку навіть квіткою»
  3. Національна кінематека України: «Навіщо перекладати Вергілія?» (1992)
  4. Національна кінематека України: «Хороспів українців» (2001)
  5. Національна кінематека України: «Ще як були козаками. У колі першім» (2002)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.