Сонце низенько

«Сонце низенько, вечір близенько» — українська народна пісня родинно-побутового циклу. Найбільш відома як арія Петра з опери «Наталка Полтавка» (обробка слів Івана Котляревського, музики — Миколи Лисенка). Існує також декілька варіантів автентичного народного тексту. Пісня оспівує кохання парубка та дівчини, які чекають вечора, щоб зустрітися.

«Сонце низенько, вечір близенько»
Пісня Іван Козловський, Петро Білинник, Анатолій Солов'яненко, Ніна Матвієнко, Кубанський козачий хор, Волинський народний хор
Жанр родинно-побутові пісні
Мова українська
Автор слів Іван Котляревський
Композитор Микола Лисенко

 Цей твір у Вікіцитатах

З опери «Наталка Полтавка»

Наталка Полтавка була написана Іваном Котляревським 1819 року і поставлена у Полтавському театрі. Опублікована була тільки у 1838 році у Харкові Ізмаїлом Срезневським. П'єса виконувалась з народною українською музикою опрацьованою різними композиторами, серед яких Адам Барцицький, Алоїз Єдлічка, Опанас Маркович, Микола Васильєв, Володимир Йориш та інші[1]. Однойменна опера Миколи Лисенка, написана за мотивами п'єси і вперше поставлена 1889 року, стала класикою українського оперного мистецтва.

Пісня Петра «Сонце низенько» дуже подібна до народних варіантів пісень, надрукованих в збірниках М. Максимовича та П. Чубинського, але порівняння цих пісень з піснею Котляревського показує, що пісня в «Наталці Полтавці» є оригінальним твором автора. «Котляревський взяв від народної пісні навіть не мотив, не тему і не форму, а тільки заспів, певний фольклорний прийом поетичного паралелізму, і написав оригінальну пісню, що є, власне, монологом Петра»[2]. Заради посилення мелодраматичної характерності Котляревський переробляє фінал пісні:

Ой, як я прийду,
Тебе не застану,
Згорну я рученьки
Згорну я білії
Та й нежив стану...

Примітки

  1. Сорокер, Яків (2012). Українська пісенність у музиці класиків : спроба дослідження. Вінниця: Нова книга.
  2. Кирилюк, Євген (1981). Іван Котляревський. Життя і творчість. К.: Дніпро. с. 287.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.