Сорока Павло Антонович
Павло Антонович Сорока (1909, місто Крюків, тепер частина міста Кременчука Полтавської області — 13 жовтня 1965, місто Луганськ) — український радянський діяч, інженер, директор Луганського тепловозобудівного заводу імені Жовтневої революції. Депутат Верховної Ради УРСР 4—5-го скликань.
| Сорока Павло Антонович | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| Народився |
1909 місто Крюків, тепер частина міста Кременчука Полтавської області | ||||
| Помер |
13 жовтня 1965 місто Луганськ | ||||
| Поховання | Луганськ | ||||
| Діяльність | державний діяч | ||||
| Alma mater | НТУ «ХПІ» | ||||
| Партія | КПРС | ||||
| Нагороди |
| ||||
Біографія
Народився у родині столяра залізничних майстерень. Трудову діяльність розпочав у 1928 році помічником кочегара та кочегаром депо залізничної станції Синельникове Південної залізниці.
У 1932 році закінчив факультет транспортного машинобудування Харківського машинобудівного інституту.
У 1932—1934 роках — інженер-конструктор центрального локомотивного проектного бюро у місті Коломні Московської області.
З 1934 року працював на Луганському (Ворошиловградському) паровозобудівному заводі імені Жовтневої революції інженером-конструктором, а із 1937 року — головним конструктором.
Під час німецько-радянської війни був евакуйований у східні райони СРСР. Працював на інженерно-технічних посадах в Омську та Коломні. У жовтні 1943—1944 роках — головний інженер Красноярського паровозобудівного заводу. У 1944 році повернувся до Ворошиловграда.
У 1944—1952 роках — головний інженер Ворошиловградського паровозобудівного заводу імені Жовтневої революції.
У 1952—1965 роках — директор Ворошиловградського (Луганського) паровозобудівного (тепловозобудівного) заводу імені Жовтневої революції.
Похований у місті Луганську.
Нагороди
Джерела
- газета «Прапор перемоги» (Луганськ) — 1959 рік — лютий.
- (рос.)Мемориальная доска Сороке П.А. (1-ая проходная з-да ОР), г. Луганск
- (рос.)Луганский тепловозостроительный завод