Соскоподібний відросток

Соскоподібний відросток[2], пипкуватий відросток[3][4][5] (лат. processus mastoideus, від грец. μαστός — «жіноча грудь») — відросток, утворений соскоподібною частиною скроневої кістки і розташований у нижньо-задній (соскоподібній) частині цієї кістки. У той час як у новонароджених соскоподібний відросток помітно не виражений, замість нього присутній лише невеликий соскоподібний горбок (tuberculum mastoideum); пізніше він швидко розвивається, стаючи місцем кріплення кількох м'язів.

Соскоподібний відросток
Соскоподібний відросток (виділено червоним)
Ділянка лівого скронево-нижньощелепного суглоба. Соскоподібний відросток праворуч.
Деталі
Ідентифікатори
Латина Processus mastoideus
MeSH D008416
TA98 A02.1.06.004
TA2 644
FMA 52872[1]
Анатомічна термінологія

Розташований дорсальніше і нижче вушного каналу, латеральніше шилоподібного відростка, він має вигляд конічного або пірамідального виступу. Може значно відрізнятися за формою і розмірами[6] (наприклад, у чоловіків він більший, ніж у жінок). Усередині відростка знаходяться пазухи — соскоподібні комірки (cellulae mastoideae), найбільша з яких називається соскоподібною печерою (antrum mastoideum), вона має сполучення з барабанною порожниною через вхід до печери (aditus ad antrum). Ззовні до нього кріпляться груднинно-ключично-соскоподібний м'яз, заднє черевце двочеревцевого м'яза, ремінний м'яз голови та найдовший м'яз[6]. На медіальному боці відростка проходить глибока борозна — соскоподібна вирізка (incisura mastoidea), до якої кріпиться двочеревцевий м'яз; медіальніше вирізки розташована мілка борозна (sulcus arteriae occipitalis), де проходить потилична артерія. У задній частині часто присутній соскоподібний гребінь (crista mastoidea). Ззаду відростка, ближче до заднього краю скроневої кістки, розташований соскоподібний отвір (foramen mastoideum), через який проходить соскоподібна емісарна вена. Між соскоподібним і шилоподібним відростками розташовується шило-соскоподібний отвір (foramen stylomastoideum), через який проходить лицевий нерв. Між барабанною частиною скроневої кістки і соскоподібним відростком розташовується барабанно-соскоподібна щілина (fisura tympanimastoidea), від якої до яремної ямки йде соскоподібний каналець (canaliculus mastoideus), у якому проходить гілка блукаючого нерва.

Інтракраніально частину соскоподібного відростка, поряд з комірками, займає борозна сигмоподібного синуса (sulcus sinus sigmoidei), яка є місцем розташування однойменного синуса твердої мозкової оболони. Вона може знаходитися в більшому чи меншому віддаленні від соскоподібної печери.

Найпоширенішим захворюванням соскоподібного відростка є його запалення — мастоїдит.

Примітки
  1. Foundational Model of Anatomy
  2. Черкасов В. Г. та ін. Череп // Міжнародна анатомічна термінологія (латинські, українські, російські та англійські еквіваленти) / Під ред. проф. В. Г. Черкасова. — Вінниця : Нова книга, 2010. — P. 29.
  3. Сайко, М. (2021). Німецько-український медичний словник. Із поясненнями та прикладами терміновживання. Понад 18 000 словникових статей. Київ: Освіта України. с. 247.
  4. Крамаревський, В. (1931). Практичний словник медичної термінології. Київ: Рад. школа. с. 86.
  5. Цешківський Ф., Черняхівський О. (1971). Nomina anatоmіса ukrainica. Анатомічний словник. Міжнародна українська анатомічна номенклатура прийнята в Базелі на дев'ятих зборах анатомічного товариства. Детройт: Українське Лікарське Товариство Північної Америки. с. 81.
  6. Adam Bochenek, Michał Reicher. Anatomia człowieka. Tom I. Anatomia ogólna. Kości, stawy i więzadła, mięśnie. — XIII. — Warszawa : Wydawnictwo Lekarskie PZWL, 2019. — С. 344–345. — ISBN 978-83-200-4323-5. (пол.)

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.