Груди

Груди (лат. mamma; синоніми (для жіночих грудей): перса (перси) поет., цицьки розм., пазуха розм.; бюст як частина фігури) — верхня частина тіла приматів, включаючи людину. Проте лише люди мають постійні відносно збільшені груди, тоді як у інших приматів груди збільшуються лише під час годування новонароджених молоком.[3] Груди самиць пристосовані для годування немовлят молоком. Кожна з грудей має сосок і ареолу навколо нього.

Молочна залоза
1 грудна стінка; 2 грудні м'язи; 3 молочна доля; 4 сосок; 5 ареола; 6 молочний проток; 7 жирова тканина; 8 шкіра
Деталі
Артерія внутрішня грудна артерія
Вена внутрішня грудна вена
Ідентифікатори
Латина mamma[1])
MeSH D001940
TA98 A16.0.02.001
TA2 7097
FMA 9601[2]
Анатомічна термінологія

У членистоногих тварин груди — відділ тіла між головою і черевцем. У примітивних ракоподібних сегменти грудей численні й непостійні за кількістю, несуть неспеціалізовані кінцівки — одночасно плавальні, жувальні і дихальні (зябра)[4].

Груди жінок

Морфо-фізіологічні особливості

Розміри та форма грудей у кожної жінки індивідуальні. Як правило, груди мають різні розміри; в більшості випадків ліва з грудей дещо більша, аніж права. Соски можуть бути випинатись вперед, бути пласкими та інвертованими. Колір сосків та ореол залежить від раси та віку жінки. Як правило, чим темніше колір шкіри, тим темніше соски та ареоли.

Груди вагітної жінки

Під час вагітності та годування грудьми груди збільшуються в розмірах внаслідок продукування молока молочними залозами; колір ареолів та сосків стає інтенсивнішим завдяки підвищенню рівня пігменту меланіна. Скорочення соска пов'язане зі скороченнями матки, і, навпаки — при механічному подразненні сосків відбувається посилення скорочень матки. У молочних залозах, поряд з виробленням молока, утворюються речовини, що сприяють скороченню матки та її інволюції в післяпологовий період (зменшенню до початкових розмірів). Після відлучення дитини від грудей вони, як правило, повертаються до попередніх розмірів, хоча можуть залишитись дещо більшими, ніж до пологів.

Для забезпечення здоров'я грудей жінці слід дотримуватись правил особистої гігієни. Важливо носити правильно підібраний бюстгальтер. Крім того для профілактики та своєчасного виявлення раку грудей слід раз на рік проходити маммографію (після 45-го року життя).

З віком груди, як правило, провисають. Для корекції форми та розмірів грудей використовують спеціальні вправи та пластичну хірургію. Однак під час проведення пластичних операцій, особливо на сосках, існує ризик пошкодження молочних проток, що спричиняє неможливість вигодовування немовлят грудьми.

Розвиток грудей

Шкала Теннера

Хромосомний набір заплідненої яйцеклітини (генотип) визначає первинне диференціювання статі (фенотип). Розвиток грудей зазвичай відбувається під час статевого дозрівання, що починається у віці 9—10 років і триває 2—3 роки. Оцінка стадії статевого дозрівання за Таннером (шкала Таннера) враховує ступінь збільшення молочних залоз і наявність статевого оволосіння[5][6]:

  • I — відсутнє збільшення молочних залоз і росту волосся на лобку, зовнішні статеві органи з дитячого типу, початок збільшення розмірів яєчників;
  • II — розвиток молочної залози до стадії «бутону», збільшується діаметр ареоли і наступає початок росту волосся на лобку, прискорення темпів росту тіла з переважним розширенням стегон і збільшенням відкладень жирової тканини;
  • III — подальше збільшення розмірів молочної залози і ареоли в єдиному комплексі, волосся поширюються за межі лобкового симфізу, темніє, грубіє і починає витися;
  • IV — ареола і сосок виступають над поверхнею молочної залози з утворенням вторинного горбика над контуром залози, оволосіння лобка за жіночим типом, яке однак не покриває всієї лобкової області;
  • V — розміри і форма молочних залоз відповідають дорослій жінці, ареола вписується у загальний контур залози, статеве оволосіння набуває форми трикутника і займає всю надлобкову область, уповільнення швидкості росту і його остаточна зупинка; наступає початок регулярних овуляцій.

Асиметрія грудей

Після настання менархе під дією циклічної зміни рівня естрогенів у циркулюючій крові стимулюється подальше диференціювання і ріст паренхіматозних і стромальних тканин, що утворюють молочні залози. Остаточна форма жіночих грудей (розмір, об'єм, будова) формується протягом кількох років, приблизно до 21 року з дня народження[7]. Практично у 90 відсотків жінок молочні залози несиметричні: або за розміром, або за об'ємом, або за відносним розташуванням на грудній клітці. І лише у 25 відсотків жінок спостерігається виражена асиметрія (від одного розміру бюстгальтера і більше) молочних залоз[7][8][9][10][11][12].

Асиметрія молочних залоз явно виражена приблизно у 5—10 відсотків жінок, при цьому у 62 % ліва частина грудей більша. Асиметрія може проявлятися розходженням розмірів молочних залоз, розташування ареоли і соска на тілі залози, форми шкірної складки у місці прикріплення залози на грудній клітці. Корекція проводиться методом мамопластики (зміною положення молочної залози на грудній клітці, зменшенням або збільшенням об'єму однієї з залоз) відповідно до характеру асиметрії[7][13] або ліпофілінг.

Обвисання грудей

Обвисання грудей
Сім стадій птозу грудей

Мастоптоз (обвисання, або опускання) молочної залози спостерігається у будь-якому віці, визначається звисанням тканини залози разом з сосково-ареолярним комплексом і відбувається в результаті втрати пружності шкірного покриву грудей і/або його розтягування.

Обвисання молочної залози відображає процес старіння[14], в результаті якого шкіра грудей звисає уздовж грудної клітини, а сосково-ареолярний комплекс орієнтується вниз[15]. Обвисання грудей у ​​жінок відбувається під дією багатьох факторів, серед яких важливе значення відводять спадковості (генетична схильність до птозу грудей), тютюнопалінню, надмірній вазі (високому ІМТ, або індексу Кетле), кількості вагітностей і розміру грудей до настання вагітності, а також вік жінки, що підсилює дію перерахованих вище факторів[16].

У клініці пластичної хірургії птоз грудей розрізняють за категоріями, в залежності від розташування і орієнтації сосково-ареолярного комплексу щодо шкірної складки під молочною залозою (де нижня сторона грудей відповідає передній стінці грудної клітки). Ступінь відхилення сосково-ареолярного комплексу вниз визначають методом вимірювання відстані від центру соска до вирізки грудини (яремної ямки). Стандартні антропометричні вимірювання проводять у молодих жінок не лише для оцінки ступеня вираженості птозу, але і симетричності молочних залоз. У нормі ця відстань становить 21 сантиметр (8,3 дюйми). Пластичні хірурги оцінюють ситуацію і форму грудей. Верхня частина молочної залози, що містить сосок, може бути плоскою (180 градусів) або гострою (менше 180 градусів). Величина кута вершини молочної залози зазвичай перевищує 60 градусів. Величина кута вершини молочної залози частково залежить від ступеня натягу зв'язок Бондаря, що їх підтримують. Наприклад, коли жінка лежить на спині, верхня частина молочної залози сплющується, а кут вершини може стати «тупим» (перевищувати 180 градусів)[14].

Захворювання грудних залоз

Груди у культурі

Культура Стародавньої Європи

Велика Богиня зі зміями, мінойська статуетка, близько 1600 до н. е.

Серед цивілізацій доісторичної Європи зображення жіночих постатей з вираженими або сильно перебільшеними грудьми були дуже поширеними. Типовий приклад скульптурної форми — так звана, Венера Вілендорф, одна з багатьох палеолітичних статуеток Венери, з широкими стегнами і грудьми. Найдавніші археологічні артефакти, такі як посудини, наскельні малюнки і статуї із зображенням жінок з оголеними грудьми датовані близько 15 000 до н. е. Вони зустрічаються і пізньої античності по свій території Європи, Північної Африки і Близького Сходу.

Образи більшості жіночих божеств, які виступали уособленнями чи покровительками любові і родючості, були пов'язані з грудьми і грудним молоком. Фінікійська богиня Астарта часто зображувалася стовпами, поверхня яких була всіяна малюнками грудьми. Єгипетська богиня Ізіда, яка серед іншого була уособленням ідеалу материнства, часто зображувалася в момент вигодовування фараонів, підтверджуючи тим самим їхній божественний статус правителів. Навіть деякі чоловічі божества, що уособлювали відродження та родючості, також іноді зображувалися із «грудьми-додатками», як, наприклад, річковий бог Хапі, відповідальний за щорічний розлив Нілу.

Жіночі груди були важливим символом для мінойської цивілізації. Донині збереглися статуетки, так званої, Богині зі зміями. У Стародавній Греції існувало кілька культів поклоніння «Куротрофос» — годуючої матері, із нею ототожнювалися богині Гея, Гера, Артеміда, Деметра. Поклоніння божествам, які слугували символами життєдайного початку жіночого грудного молока, у Греції стало менш поширеними тільки в першому тисячолітті. Однак розквіт грецьких міст-держав приніс нову хвилю обожнення богині-матері, цю спадщину від Греції перейняв Стародавній Рим[17].

В середині першого тисячоліття до н. е., із поширенням християнства, грецька культура перейшла до поступової зміни сприйняття жіночих грудей. Жінки в мистецтві зображувалися тепер вкритими одягом нижче шиї, в тому числі і жіночі богині, зокрема Афіна, заступниця Афін. Хоча в перші століття траплялися винятки: Афродіта, богині любові, все ще зображувалася повністю оголеною, хоча і в позах, які повинні були підкреслити сором'язливість і скромність. Вірогідно, в цей час зародилася популярна і нині легенда про плем'я амазонками, войовничих жінок, які спілкувалися з чоловіками тільки для дітонародження і навіть видаляли одну грудь, щоб стати кращими воїнами (начебто права грудь заважати стріляти з лука). Легенда про амазонок була надзвичайно популярним мотивом у мистецтві як греків, так і римлян і служила як прямо протилежна повчальна історія.

Мистецтво

Груди чоловіків

Чоловічі груди анатомічно подібні до жіночих, але не розвиваються внаслідок дії гормонів у період статевого дозрівання. За певних умов (застосування специфічної гормональної терапії) або розвитку патології (гінекомастія) чоловічі груди також можуть продукувати молоко[джерело?].

Цікаві факти

Див. також

Джерела

  1. mammal - Definitions from Dictionary.com
  2. Foundational Model of Anatomy
  3. Jahme, Carole (14 травня 2010). Breast size: a human anomaly. The Guardian (en-GB). ISSN 0261-3077.
  4. Грудь//Большая советская энциклопедия. Архів оригіналу за 14 серпня 2014. Процитовано 28 березня 2011.
  5. Мазурін А. В., Воронцов І. М. Пропедевтика дитячих хвороб. — 1-ше вид. — М. : Медицина, 1986. — С. 303. — 100000 прим.
  6. Жуковський М. А. Дитяча ендокринологія. — 3-тє вид. — М. : Медицина, 1995. — С. 632. — 8000 прим. — ISBN 5-225-01167-5.
  7. Goddard, Kay (10 травня 2011). I May Have Been the Ultimo Bra Girl, but One of my Breasts was a B-cup and the other was a D Daily Mail.
  8. Dolya, Gayane. Breast Asymmetry. Архів оригіналу за 6 грудня 2010. Процитовано 19 січня 2011.
  9. Breast Development. Massachusetts Hospital for Children. Архів оригіналу за 25 серпня 2011. Процитовано 2010-6-2.
  10. Asymmetric Breasts. Channel 4. Архів оригіналу за 25-08-2011. Процитовано 6-2-2010.
  11. Asymmetric Breasts. Архів оригіналу за 07-01-2010. Процитовано 6-2-2010.
  12. Jelovsek, Frederick R. Breast Asymmetry-When Does it Need Treatment?. Архів оригіналу за 2 грудня 2010. Процитовано 19 січня 2011.
  13. Losken A, Fishman I, Denson DD, Moyer HR, Carlson GW (December 2005). An Objective Evaluation of Breast Symmetry and Shape Differences using 3-dimensional Images. Annals of Plastic Surgery 55 (6): 571—575. PMID 16327452. doi:10.1097/01.sap.0000185459.49434.5f.
  14. Breast Lift Procedure. Ricardo L. Rodriguez, MD. Архів оригіналу за 17 січня 2012. Процитовано 29 січня 2012.
  15. Younai, S. Sean. Breast Sagging - Ptosis. Архів оригіналу за 28 грудня 2011. Процитовано 26 січня 2012.
  16. Campolongo, Marianne (5 грудня 2007). What Causes Sagging Breasts?. Архів оригіналу за 15 травня 2012. Процитовано 26 січня 2012.
  17. Yalom (1998) pp. 9-16; see Eva Keuls (1993), Reign of the Phallus: Sexual Politics in Ancient Athens for a detailed study of male-dominant rule in ancient Greece.
  18. Doing Lolo justice (англ.)

Література

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.