Сотер

Сотер (дав.-гр. Σωτήρ — спаситель) — епіклеса численних богів: Зевса, Аполлона, Асклепія, Гермеса, Пана, Посейдона, Серапіса, а також елліністичних правителів.

Ця епіклеса, як така, не мала сакрального значення. Боги її отримували за конкретний вчинок, за чиєсь спасіння. Першими елліністичними правителями, які отримали цю епіклесу, стали Антигон Одноокий та його син Деметрій Поліоркет. Вони її отримали від мешканців Афін за звільнення міста від тиранії Деметрія Фалерського. Згодом і інші поліси стали стали вшановувати Антигонідів, як спасителів Еллади від тиранії інших діадохів. Достеменно відомо про їх культ на Іосі та Делосі[1].

Невдовзі цю епіклесу отримав ворог Антигонідів — діадох Птолемей. Мешканці Родосу проголосили його Сотером за допомогу під час облоги міста Деметрієм Поліоркетом[2]. Іншого діадоха — Селевка проголосили Сотером мешканці острова Лемнос, де його культ замінив шанування Зевса Сотера[3].

Пізніше цю епіклесу античні володарі отримували за успішну зовнішню політику[4]. Відомі власники цієї епіклеси:

Примітки
  1. Нефедов, 2005, с. 68-69.
  2. Нефедов, 2005, с. 69.
  3. Нефедов, 2005, с. 70.
  4. Попов, 2004, с. 206.

Джерела
  • Нефедов К.Ю. О культовых эпиклезах диадохов // Материалы VI Международной научной конференции в честь академиков АН БССР Н. М. Никольского и В. Н. Перцева, 7-9 апр. 2005 г.,. — Минск, 2005. — С. 68-71. — ISBN 985-476-342-0.
  • Попов А.А. Коммеморативные (памятные) монеты царя Агафокла как источник изучения царского культа в Греко-Бактрии // Мнемон Исследования и публикации по истории античного мира. Выпуск 3. — Санкт-Петербург, 2004. — С. 204-209.
  • Словник античної міфології. — К.: Наукова думка, 1985. — 236 сторінок.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.