Софія Адлерспаре
Софія Адольфіна Адлерспаре (швед. Sophie Adlersparre; 6 березня 1808 року — 23 березня 1862 року) — шведська художниця.
Софія Адлерспаре | ||||
---|---|---|---|---|
| ||||
Народження |
6 березня 1808[1][2][…] Ottenby kungsgårdd, Мербілонга, лен Кальмар, Швеція[2][3] | |||
Смерть | 23 березня 1862[2][4][…] (54 роки) | |||
St. Eugenia's Churchd, комуна Стокгольм, лен Стокгольм, Швеція[5] | ||||
Поховання | Catholic cemetery, Northern cemeteryd[6] | |||
Країна | Швеція | |||
Жанр | портрет[2] | |||
Діяльність | художниця | |||
Вчитель | Леон Коньє, Carl Gustaf Qvarnströmd, Johan Gustaf Sandbergd і Olof Johan Södermarkd | |||
Відомі учні | Амалія Ліндгрен | |||
Батько | Axel Adlersparred[3] | |||
Брати, сестри | • Axel Adlersparred[2][3] | |||
| ||||
Софія Адлерспаре у Вікісховищі |
Біографія
Софія Адольфіна Адлерспаре народилася 6 березня 1808 року в шведській комуні Мербюлонга. Батько Софії Адлерспаре — лютеранський дворянин, Аксель Адлерспарре (1763—1838), губернатор острова Еланд, мати — Кароліна фон Арбін. Інтерес до образотворчого мистецтва виявився у їхньої дочки з дитинства. Спочатку дівчинка навчалася живопису в художника К. Ф. Педерсена, що потрапив на острів Еланд після корабельної аварії. У 1830 році сім'я переїхала в Стокгольм. Софія отримала художню освіту в художників Карла Густава Кварнстрема (1810—1867), Йохана Густава Сандберга і Олафа Йохана Седермарка (1790—1848). Дебютувала як художниця в 1836 році, коли наслідна принцеса, Жозефіна Лейхтенберзька, майбутня Королева Швеції, замовила їй свій портрет.
Для вивчення мистецтва живопису Адлерспаре здійснила кілька поїздок в Німеччину, Італію і Францію. В 1839-1840-х роках вона вчилася в Парижі у Леона Коньє, познайомилася з художниками Карлом Вальбомом і Пером Вікенбергом. Після повернення до Швеції відкрила школу малювання, де серед її учнів була шведська художниця Амалія Ліндегрен.
У 1845 році королева Швеції оплатила Софії подальше навчання в Парижі; в 1845—1846 роках вона вчилася в Дрездені у німецьких художників Юхана Крістіана Клаусена Даля і Каспара Давида Фрідріха, копіювала картини старих майстрів. У 1851—1855 роках жила і навчалася в містах Мюнхен, Болонья, Флоренція і Рим. В Римі вона була членом шведської і німецької колонії художників, брала участь в русі Назарійців, яким керував художник Фрідріх Овербек. У Римі Софія Адлерспаре перейшла в католицтво (була вихідцем з лютеранської сім'ї), написала портрет папи Пія IX. В її роботах цих років відчувався вплив романтизму і живопису художника Рафаеля. Софія Адлерспарре копіювала картини відомих живописців, включаючи картини художника Чиголи (Лодовіко Карді) «Се людина» і Маркантоніо Франческіні «Смерть Йосипа». У 1855 році Адлерспаре побувала у Швеції, де її роботи були виставлені в Королівському Палаці.
У 1862 році Адлерспаре повернулася на постійне проживання в Швеції. Там їй була призначена пенсія від Litteratörernas och Artisternas pensionsförening. Незабаром після отримання першого платежу художниця померла.
В даний час картини Софії Адольфіни Адлерспаре зберігаються в Міському музеї Стокгольма, Національному музеї Швеції («Принцеса Жозефіна», 1841; «Портрет Першого Оскара», 1846; «Аксель фон Арбін і Генрієта», 1858 та ін.), в Замку Крагехольм і в приватних колекціях. Ряд портретів членів королівської сім'ї, портрет Пія IX знаходяться в королівських колекціях.
Примітки
- RKDartists
- Sophie Adolphine Adlersparre — 1917.
- Ås (Kalmar län) kyrkoarkiv, Husförhörslängder, SE/VALA/00464/A I/1 (1806-1822), bildid: C0029441_00198
- Sofia Adolfina Adlersparre — 2006. — ISBN 978-0-19-977378-7
- S:ta Eugenia katolska församlings kyrkoarkiv, Död- och begravningsböcker, latinska, SE/SSA/0108/F I/1 (1801-1868), bildid: 00067712_00171
- https://gravar.se/forsamling/katolska-kyrkogarden-i-stockholm/katolska-kyrkogarden/0/ix/a-s-adlersparre — Gravar.se.
Галерея
- Софія Адлерспаре. Подвійний портрет
- Портрет жінки
- Портрет жінки
- Портрет чоловіка
- Генрієтта Фредеріка фон Арбін (1852-1880) і Аксель Отто Фредрік фон Арбін (1853-1906)
- Жозефіна (1807-1876), принцеса Лейхтенберг, королева Швеції
Література
- Österberg, Carin et al., Svenska kvinnor: föregångare, nyskapare. Lund: Signum 1990. (ISBN 91-87896-03-6) (швед.)
- Stålberg, Wilhelmina & P. G. Berg. Anteckningar om svenska qvinnor 1864—1866 (швед.)
- Källor: Dagbok, i sammandrag meddelad av Sofie Leijonhufvud i Tidskr. för hemmet, Årg. 5-6, 1863-64;
- Kvinnornas egen konstutställning (Idun, 1911, s. 146); J. Roosval, Svenskt konstgalleri (1912);
- Ida Trotzig, Sophie Adlersparre (Idun, 1911, s. 406);
- Svenska konstnärinnors utställning 1-30 mars 1911. Kataloe.