Софі Такер

Софі Такер («Sophie Tucker»; справжнє ім'я Соня Калиш; нар. 13 січня 1887(18870113) — пом. 9 лютого 1966) — американська співачка, актриса, комедіантка і радіоведуча українсько-єврейського походження.

Софі Такер
англ. Sophie Tucker
Дата народження	13 січня 1886(1886-01-13), 13 січня 1887(1887-01-13) або 13 січня 1884(1884-01-13)[1][2]
Місце народження	Тульчин, Брацлавський повіт, Подільська губернія, Російська імперія
Дата смерті	9 лютого 1966(1966-02-09)[1][2]
Місце смерті	Нью-Йорк, штат Нью-Йорк, США
Громадянство	США
Професія	акторка, співачка, street artist, радіоведуча, акторка театру, телеакторка, кіноакторка
Нагороди	Connecticut Women's Hall of Famed зірка на голлівудській Алеї слави
IMDb	ID 0876008
Софі Такер у Вікісховищі

Народилася у Тульчині, на Вінниччині, в єврейській родині[3]. Її сім'я емігрувала до Сполучених Штатів, коли вона була ще дитиною, і оселилася в Гартфорді, штат Коннектикут. Її батьки змінили прізвище на Абуза і відкрили власний ресторан, де Соня вперше почала співати перед відвідувачами. У 1903 році, у віці 17 років, вона вийшла заміж за Луї Тука, під впливом якого в 1906 році обрала собі сценічний псевдонім «Софі Такер». У шлюбі вона народила сина, але незабаром розлучилася з чоловіком. Згодом вона була ще двічі заміжня, але обидва шлюби тривали менше 5 років.

Свою професійну кар'єру вона почала як комедійна актриса водевілів і бурлесків (не в останню чергу внаслідок своєї повноти), а також як виконавиця музики на роялі. Згодом, сильно загримована, виконувала афроамериканські пісні, з 1909 року брала участь у театральних постановках «Безумства Зігфелда» і в тому ж році почала виступати в Мюзик-Холі. У 1914 році виступила у водельвильній виставі «Palace Theatre» в Нью-Йорку.

Свою першу пісню записала в 1911 році — «Some of These Days», що стала вельми популярною. Виконувала пісні в стилі джаз і ретайм, а також створила безліч комічних музичних композицій. Також зіграла кілька комічних ролей у художніх фільмах[4]. У 1938 році стала президентом Американської федерації акторських профспілок[5].

Пік її слави припав на 1930-ті роки, причому в своїх піснях вона часто піднімала тему сексу, що не було притаманне абсолютній більшості артистів тієї епохи. За екстравагантну поведінку на сцені ще в 1928 році вона отримала прізвисько «The Last of the Red Hot Mamas» (Остання з Гарячих Мамочок). У 1938—1939 роках вела власне шоу на радіо, виходило кілька разів на тиждень. У 1945 році опублікувала свою автобіографію. У 1950-х і початку 1960-х років, аж майже до самої смерті, активно виступала на телебаченні.